17.03.1896 р. До А. М. Драгоманової
| Київ | 5/III 1896 |
Chère petite Radinette!
Прости, що лист буде короткий, труднувато писать, а тут якраз три листи прийшлось написать сидячи, воно не легко. Та все-таки не хочу, щоб ти сердилась на мене, то й пишу. Жалко, що ти не можеш мені прислать рисунків, – жди ще того Шаца з Парижа! Спитай Ліду, чому вона мені гравюр не посилає?
Добре це, що ти іскуствами стала як слід заніматись, вже приїдеш до мене, то задаси шику! А знаєш, їдь ти замість Женеви у Київ на зиму! Справді ліпше буде. От подумайте ви про це серйозно, воно не так трудно. А то і на літо можна б до нас, та тільки маму, поки вона в Софії, кидать не приходиться, хоч би і ненадовго.
Ну скільки ж перемін в Софії з тих пор, як я виїхала – страх, і все якісь неподобні. Шкода все-таки Одена, що так несподівано загинув, де ж тепер його сім’я?
Ми живем, як і перше; тепер у нас в гостях одна тьотя і муж другої тьоті, що недавно з Сибіру вернувся (ми ще його досі ніколи не бачили), тепер Олеся водить їх по городу, Київ показує, а я мушу дома сидіти і в утішеніє собі письма строчу, та жаль, щось, видко, другим з них потіхи мало. Je ne suis assez bien portante pour être spirituelle, ти вже прости. Кланяйся від мене всім софійським друзям.
Тебе і маму цілую міцно-міцно і прошу споминати добрими словами навіть тоді, коли цього не заслужує
твоя сестра Леся.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 339 – 340.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 166 – 167.
Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 353. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Іскуствами стала як слід заніматись – Аріадна Драгоманова почала вчитися малювання у художній школі в Софії.
У нас в гостях одна тьотя – Олександра Антонівна Косач-Шимановська.
Муж другої тьоті – П. В. Тесленко-Приходько.