26.08.1897 р. До сестри Ольги

Дорогий Ліцику!

Пишу перед виїздом наших і, звичайно, спішуся. Різні «житейские» речі напишу звичайним листом, а тепер маю діло. Будь ласкава, будь посредником при знакомстві Тучапського з Лідою, коли він тебе про се попросить, і устрой так, щоб, коли він буде говорити з нею про те, як передати мені належні речі etc., то щоб сього ніхто не чув, і внуши Ліді, щоб вона теж про се нікому не говорила, аби ніхто собі даремне крові не псував. Може бути, що се все буде не потрібне, а не потрібне буде тоді, якщо я напишу, що буду в Києві восени сама, се ж, як тобі відомо, залежить від такої чи іншої резолюції наших. Резолюції сієї я чекаю зо дня на день, і все «нет козы с орехами»…

Я хотіла б заїхати на якийсь час в Київ, щоб побути з тобою і зо всіма вами, та боюсь, що там я і застряну, бо як почнуться всякі «обсуждения», то се вже довга казка. Бути ж мені знов цілу зиму в Києві страшно – і за ногу страшно, і за нерви, бо вони ще досі не можуть оговтатись після зимових «многообразных» експериментів. Видно, я старіюсь, що так мене зломило за одну невдалу зиму… Ну, та про се потім. Тобі я можу не говорить про те, як обертатись з листами, – ти ліпше мене «усьо знаєш». Прости, коли задаю клопоту, я знаю, що ти не відмовиш помогти мені. Як побачиш К[ривинюка], то кланяйся і передай листочка, що от зараз напишу. Цілую тебе міцно!

Твоя Леся

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 379 – 380.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 196.

Подається за автографом (ф. 2, № 275).

Пишу перед виїздом наших – в Криму з Лесею Українкою відпочивали брат Михайло та його дружина з матір’ю. Через них поетеса передала цей лист.

Посередником при знакомстві Тучапського з Лідою – безсумнівно, йдеться про якесь конспіративне доручення від київських соціал-демократів, що його мав передати Лідією Драгомановою П. Л. Тучапський. Питання не досліджено.

Як обертатись з листами – тобто як дотримуватися конспірації в листуванні.