21.12.1899 р. До сестри Ольги
| Київ | 9/XII 1899 |
Милая Лілеєнька!
Пересилаю тобі листа панни Рафаелі, побачила, що се від неї, розпечатавши для пересилки, і, вибачай, прочитала. Дуже вже мені цікаво було знать, що там з нею. Я сподіваюсь, що ти не розсердишся за се, – якби се було від кого з твоїх близьких приятелів, то я б, звісно, не зробила б так, а тут я думала, та так воно і єсть, що нічого privatissime нема. Зрештою, коли сердишся, то вилай, а я вже буду надалі знать.
Оце спішуся писать, бо ніколи, не стільки роботи, скільки стан душі «як у чорта перед утренею» – сього вечора читаю в Літерат[урному] тов[аристві] реферат про буковинських белетристів. Не лайся (я знаю, що тобі вже прийшло се бажання), я на нього зовсім мало роботи положила, бо знаю сю тему надто добре, і по ночах не писала, бігме! У тебе знайшовся завзятий союзник в лиці Серг[ія] Кост[янтиновича Мержинського] – в кожному листі нагадує мені, щоб слухала твоїх докторських рад і не писала принаймні по ночах, коли вже зовсім залишити не можу. От вороги літератури!
У нас всі здорові, тільки у Дори зуб болить, так що ми з нею мало що спали сеї ночі (се мені дуже до ладу сьогодні!).
У Драгом[анових] ніяк не виведеться біда – тільки що очуняв Зоря від кору, тепер заслабла Рада, бо заразилась від нього. У Ради сильніша форма, ніж у Зорі, і вона, бідняжка, лежить в великій гарячці. Вчора ввечері, правда, їй стало краще, а сьогодні я ще не чула про неї.
Бувай здорова, міцно цілую тебе! До побачення! Стискаю твою лапку. Коли ж приїдеш?
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 157 – 158.
Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. 3, с. 208 – 209. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 293.
Подається за автографом (ф. 2, № 297).