Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки

Софія Малильо

Леся Українка (1871 – 1913) – найславніша українська поетеса, послідовний та енергійний борець за утворення українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Вся сукупність її творів – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься «Україною». З’явився цей образ – і цілі маси людей збагнули, що вони не просто обивателі, а українці, що це звання їх зобов’язує, що їм є за що боротись і віддавати життя.

Як кожен ідеал, цей образ не може бути повністю втіленим у земному житті, але він і сьогодні зобов’язує нас випростатись і вірно служити тій високій ідеї, що зветься «Україною».

Підпис Лесі Українки

Даний проект має на меті дати вичерпну інформацію про Лесю Українку. Він має дуже розгалужену ієрархічну структуру, так що вам, можливо, знадобиться певний час, щоб зорієнтуватись в ньому.

Розділи сайту

Про проект

В основу проекту покладено зібрання творів поетеси у 12 томах, видане в Києві видавництвом «Наукова думка» в 1975 – 1979 рр. Це видання не є вичерпно повним, його укладачі свідомо відкинули твори поетеси, які не вкладались у комуністичну політичну концепцію Лесі Українки як борця проти українського буржуазного націоналізму і діяча соціал-демократичного революційного руху (конкретно я маю на увазі драматичну поему «Бояриня»). Не включено також листування поетеси, видане діячами української еміграції за океаном. Впадає у вічі також повна відсутність згадок про М.С.Грушевського, з яким Леся Українка була добре знайома і вела листування.

Особливістю розглядуваного зібрання є те, що воно підготоване лютими ворогами всього українського. Цитую :

Буржуазно-націоналістичні «коментатори», фальсифікуючи біографію Лесі Українки, зокрема участь її в загальноросійському революційно-демократичному русі, приписують поетесі сепаратистський, «український шлях до соціалізму», зараховують до діячів опортуністичних груп і течій на Україні, які перешкоджали створенню марксистсько-ленінської партії, їм би дуже хотілося, аби Леся Українка належала до націоналістичного угруповання і була б ворогом всього російського [Микитась В.Л. Проти фальсифікацій спадщини Лесі Українки. – К., «Наукова думка», 1974, с. 150].

Ця спасенна настанова товариша Микитася процитована у передмові до видання (т. 1, с. 30) головою редакційної колегії товаришем Є.С.Шабліовським, котрий у такий спосіб зробив свій внесок у боротьбу з українством.

Може постати запитання – і що ж їм за це було ? Як винагородило начальство своїх вірних посіпак ? Думаю, що ніяк; принаймні, кирзових чобіт їм не видали – це однозначно, а за діагоналеві галіфе і не питай ! Вказані речі становили матеріальну цінність і тому були в Совдепії дефіцитом; а от бажаючих паплюжити все українське було багато, вони дефіциту не складали.

Тому я без церемоній скорочував усі ідейно-політичні коментарі цих товаришів, використовуючи тільки фактичні дані (якщо вони були правильні, бо й фактичних помилок у коментарях не бракує). Але оскільки дане видання є найбільш повним і найліпше редакційно опрацьованим, воно творить канон писань Лесі Українки. Тому при наявності різних варіантів текстів основний варіант видання фігурує під назвою «Канонічний текст».

При підготовці веб-видання використано також ряд інших видань творів Лесі Українки, зокрема, таких, які не ввійшли до зібрання 1975 – 1979 рр. Ступінь їх редакційного опрацювання різна, що й відбилося на подачі текстів. Але я вважаю, що ліпше дати читачам ці тексти (нехай і не зовсім досконалі), ніж чекати, поки хтось колись у якомусь неозначеному майбутньому підготує кращий корпус текстів (про 16-томове видання творів Лесі Українки розмови ведуться уже принаймні 20 років, а його як нема так і нема…)

Як користуватись веб-виданням

Інструменти

На сайті ви можете:

– користатись повними текстами творів, листів, розглядати фотогалереї, використовувати ці матеріали для своїх праць;

– зручно пересуватись по дереву документів за допомогою клавіш Ctrl+курсор вгору / вниз;

– шукати потрібні вам дані через віконце пошуку у правій верхній частині вікна;

– друкувати потрібні вам документи за допомогою кнопки «Версія для друку»;

– слідкувати за новинами нашого сайта;

– писати нам листи із зауваженнями і пропозиціями;

– виправляти орфографічні помилки, виділяючи їх мишкою та натискаючи Ctrl+Enter;

Стилі

Для полегшення читання текстів вживаються такі шрифтові стилі:

Стиль Значення
Стиль Півжирним виділено те, що Леся Українка вважала за потрібне виділити у своєму тексті, незалежно від способу шрифтового оформлення цього виділення.
Кума кума запросила Півжирним курсивом виділено наголоси.
raison Кольором виділено слова, до яких є пояснення. Щоб ці пояснення побачити, треба навести мишку на таке слово – пояснення з’явиться у спливаючій підказці. У такий спосіб подаються переклади іноземних слів (щоб не засмічувати основний текст) та синоніми рідко вживаних українських слів. Для цитат я в такий спосіб вказую джерело цитування.
[Примітка] В квадратних дужках на темнішому тлі подано примітки самої Лесі Українки до своїх творів.
[Примітка] В квадратних дужках сірим кольором подано примітки редакторів видання 1975 – 1979 рр., тобто ворогів українства.
[Примітка] В квадратних дужках зеленим кольором подано мої примітки. Оскільки я не є ворогом українства, я не маю ніякого права підписуватись «Ред.», і підписуюсь просто – Микола Жарких.

Варіанти

Багато творів Лесі Українки існують в різних авторських редакціях. За основу взято ті варіанти, які виражають остаточну авторську волю. Інші варіанти подаються в один із двох наступних способів:

Значні різночитання подаються у вигляді окремих HTML документів. Посилання на ці документи даються тільки від документів з основними варіантами.

Незначні різночитання подаються у тому ж HTML документі, що й основний варіант, а трансформація версій здійснюється за допомогою засобів XHTML.

Нумерація рядків

Другою унікальною особливістю нашого веб-видання (також спеціально спроектованою для нього) є можливість бачити номери рядків і маніпулювати цими номерами.

Двічі клацніть цей рядок, щоб побачити його номер

Для цього треба двічі клацнути потрібний рядок. В кінці його тексту виникає маленька панель, яка містить номер рядка в дужках та посилання, позначені літерами К і З. Клацнувши посилання К[опіювати], ви можете скопіювати URL даного рядка в буфер обміну і потім вставити його в свій документ. Клацнувши посилання З[акладка], ви можете додати закладку на даний рядок у свій браузер.

Для того щоб видалити всі панелі, додані у такий спосіб, слід перезавантажити документ (у більшості браузерів для цього служить клавіша F5).

Отже, кожен рядок Лесі Українки в нашому виданні має свій URL, за допомогою якого ви можете робити точні посилання не на твір в цілому, а на його конкретний фрагмент.

Слід знати, що посилання З працює тільки в MS Internet Explorer.

Стежки

Оскільки проект складається з великої кількості документів, для навігації між ними розроблено складну систему стежок. Стежка – це двонаправлений список документів. Включаючись у стежку, кожен документ отримує посилання на попередній та наступний документи стежки, а також на корінь стежки – документ зі змістом стежки.

Кожен документ бере участь принаймні в одній стежці – «Хронологія писань», а по мірі необхідності – і в інших стежках. Весь навігаційний блок розміщується в кінці документу, після приміток. Раджу витратити деякий час на вивчення системи стежок, щоб вільно пересуватись між документами.

Автор проекту

Автором проекту є Микола Жарких. Тому коли в примітках ви побачите «я думаю, що…», то цей я – Микола Жарких. Оскільки творчість Лесі Українки є нашим суспільним надбанням, я охоче розгляну будь-які щодо поліпшення цього веб-проекту.

Інші наші сайти

Мислене древо – безкоштовний читальний зал – українські інформаційні ресурси для науки і освіти
Тарас Шевченко – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Іван Франко – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Михайло Грушевський – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Знання про Україну – бібліографія українознавства – бібліографія українознавства, колекція посилань на повні тексти
Прадідівська слава – українські пам’ятки – українські пам’ятки та визначні місця