|
|
Бо наш панойку коханий
Запис Лесі Українки
Бо наш панойку коханий,
Под ним коничок й убраний,
Й убрали його дівочки
У золотії квіточки.
То й він по полю виїжджає,
До двору женчики збирає:
– До двору, женчики, до двору,
Годі вже гуляти по полю.
– Ой ми, паночку, не гуляли,
Густе житечко зжинали, (bis)
Дівочкам на віночок давали.
У чистому полі садочок,
Плели дівочки віночок,
Плівши віночок, заснули,
Приїхав панич, – не чули.
На воронім конику вигукнув,
Три червінчики й викинув:
– Нате вам, дівойки, за вінок,
А вам, молодиці, на танок,
Ой ви-те, дівойки, співайте,
Ви-те, молодиці, гуляйте.
Місце запису: с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 81 – 82.
Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ
|
