«Нічка тиха і темна була»
Леся Українка
Нічка тиха і темна була.
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була…
Вітер сумно зітхав у саду.
Ти співав, я мовчазна сиділа,
Пісня в серці у мене бриніла;
Вітер сумно зітхав у саду…
Спалахнула далека зірниця.
Ох, яка мене туга взяла!
Серце гострим ножем пройняла.
Спалахнула далека зірниця…
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 117.
Поезію вперше надруковано у циклі «Мелодії» (збірка «Думи і мрії»). Дата спільна для всього циклу – 1893 – 1894. Зберігся чистовий автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 677, а також ранні автографи (ІЛІШ, ф. 2, № 11, стор. 77, під назвою «Нічна мелодія», і ІЛІШ, ф. 2, № 701, під назвою «Nocturne»).
Стежки
Мелодії
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Думи і мрії
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
