Ткачі

Дія 1

Гергарт Гауптман

Переклад Лесі Українки

Діячі 1-го акту

Касир Нейман.

l-ша ткачиха.

Конторщик Пфейфер.

Ученик.

Бекер, ткач молодий.

Старий Бавмерт.

Ткач Рейман.

Ткач Гейбер.

Дрейсігер.

Різні ткачі і ткачихи.

Хлопчик.

Велика небілена хата в домі Дрейсігера в Петерсвальді. Се контора, де ткачі віддають готову тканину. Ліворуч нічим не завішені вікна, на середній стіні шкляні двері, праворуч теж шкляні двері, кудою раз у раз входять і виходять ткачі, ткачихи й діти. Вздовж правої стіни, напівзакритої, як і дві інші, полицями для бархану, поставлена довга лава – там ткачі розкладають роботу. Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд. Конторщик Пфейфep стоїть за великим столом, де ткачі понакладали тканини на розгляд. Конторщик розглядає з лупою і циркулем. Як уже розглянуто, ткач кладе бархан на вагу, а конторський ученик важить. Зважений товар ученик скидав до складу. Конторщик Пфейфер вигукує кожний раз, скільки кому належиться, до касира Неймана, що сидить при малому столику. Парний день; пізня весна. Дзиґар показує полуднє. Ткачі здебільшого стоять, мов на суді, наче ждуть, чи їх на смерть засудять, чи життя подарують. Кожний з них якийсь прибитий, мов той старець, що вже натерпівся без краю поневірки, наслухався докорів за дармоїдство та й звик стояти, знітившись, та всякому коритись. Знати по лиці, що кожний з них клопочеться та журиться марне без перестанку. Чоловіки всі трохи подібні межи собою, «старують», мов діти, що вдають дорослих; мало не всі плоскогруді, кахикають, мізерні, брудно-бліді, замучені при верстаті, коліна від сидні покривлені. Жінки їх на перший погляд мовби інакші: розхристані, роздратовані, засмикані, обшарпані, а чоловіки все ж якусь там повагу злиденну мають, та й одежа на них підлатана. Декотрі дівчата гарненькі: бліді як віск постаті делікатні, очі смутні, великі, пильні.

Касир Нейман (одлічує гроші). Зостається 16 грошей срібних, 2 пфеніги.

Перша ткачиха (30-літня, дуже змарніла; збирає гроші докупи тремтячими руками). Спасибі вам.

Нейман (бачить, що жінка стоїть). Ну, знов щось не так?

1-ша ткачиха. Ой, мені б так треба з пару феників наперед!

[Решта тексту не збереглася]

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ