«Гострим полиском хвилі спалахують…»

Леся Українка

Гострим полиском хвилі спалахують

після бурі у місячну ніч,

наче військо мечами двусічними

хоче знять вражі голови з пліч.

Зброї полиск і гомін розкотистий –

се неначе повстання гуде,

наче сила народна узброєна

без упину на приступ іде.

Кожний меч – промінь світла небесного

впав згори й знов угору зроста;

кожний гук – відгук сили одвічної,

що руйнує й будує світа.

Людське море, ти, сило народная,

з чого ж ти собі зброю скуєш?

Що повстане на місці порожньому

того світа, що ти розіб’єш ?..

8.11.1902, San-Remo

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 290.

Вперше надруковане в журн. «Молода Україна», 1902, № 5, стор. 161 – 182.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 736.

Датується за першодруком.

Подається за першодруком.

Лист на сайт