Буркут (1901 р.)

Дорога до Буркута (чи не та, на яку скаржилась Леся Українка?)

Фото П. Роксани 22.08.2014 р.

Леся Українка в супроводі К. В. Квітки виїхала з Чернівців 30 червня (13 липня) 1901 р. Від 30 червня (13 липня) до 8 (21) липня вони перебували у Вижниці, потім через Кути і Косі приїхали до Яворова. 9 (22) липня вони вирушили далі, через Ясенів до Криворівні, де побачились з Іваном Франком та Володимиром Гнатюком. 10 (23) липня вони поїхали далі, до Жабйого (нині – Верховина) і 11 (24) липня прибули до Буркута.

19 – 23 липня (1 – 5 серпня) 1901 р. у них в гостях був Іван Франко, від якого Леся Українка записала кілька народних пісень.

Тут Леся Українка написала поезії «Чом я не можу злинути угору…», «Віче», «Мрія далекая, мрія минулая», «Хочеш знати, чим справді було…», «О, як то тяжко тим шляхом ходити…», «Ой, здається, – не журюся…», «Ой піду я в бір темненький…»

17 (30) серпня 1901 р. Леся Українка і К. В. Квітка виїхали з Буркута до Гриняви, де зупинились на ніч. 18 (31) серпня вони приїхали до села Довгополе, зупинились у священика І. Попеля. 28 серпня (10 вересня) вони приїхали до Вижниці, а 31 серпня (13 вересня) Леся Українка приїхала до Чернівців.