Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Прозові твори / Приязнь

Приязнь

Леся Українка

(Оповідання з життя волинського Полісся)

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 204 – 256.

Титульний аркуш окремого відбитка повісті Лесі Українки «Приязнь»

Вперше надруковано у журн. «Киевская старина», 1905, т. 91, кн. 1, стор. 11 – 72.

Чистовий автограф твору не знайдено. В архіві зберігається чорновий автограф (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 838), без заголовка, з датою: «1 мая 1905 р., Тифліс», який мав сліди кількох редакцій. Зіставлення чорнового автографа з першодруком свідчить про дальшу роботу письменниці над текстом під час переписування оповідання начисто: деякі закреслені в чорновику місця відновлено, зроблено нові скорочення. Так, Леся Українка знімає розгорнутий початок оповідання.

В сцені приміряння Юзиної спіднички опущені детальні підрахунки вартості тканини на спідничку, що виявляли компетентність Юзі у господарських справах, а це не відповідало уже виписаному образу панночки. Далі закреслений опис переживань Юзі з приводу розлуки з Даркою : «І зраджувала, і мучилась тим, що її душа була з тих, що не створені для зради. Даремно, роздумуючи вночі про те, чи гаразд то, чи не гаразд, що вона одбилася від Дарки, Юзя намагалася вмовити себе, що вона ж «нічого не обіцяла» Дарці; їй пригадувались їх спільні страждання, спільні сльози й забави, а найбільше та остання розмова про те, чи поїде Юзя за границю».

Про творчу роботу над текстом оповідання свідчать й інші скорочення та правки у автографі (щоб побачити деякі з них, клацніть кнопку «Автограф»).

В архіві під тим же номером зберігається ще один чорновий автограф, що починається словами: «Беруть у двір Євцю…». На першій сторінці Леся Українка написала: «План оповідання». Цей автограф містить чимало закреслень та дописок і дає уявлення про те, яким був первісний задум «Приязні». Насправді це не первісний план, а план наступної повісті, яка мала продовжувати історію Дарки та Юзі.

Без жодних текстових відмін «Приязнь» з журн. «Киевская старина» була передрукована у виданні: Леся Українка. Твори. Т. І. К., 1911.

Про намір Лесі Українки працювати над оповіданням свідчить її лист до О. Кобилянської від 14.08.1904 р.:

«Хтось хоче писати на конкурс «Киевской старины» оповідання (термін конкурсу 1 октября ст. ст.)… Ну ще побачим, як там буде, а тим часом хтось мусить добре насталить перо і працювати так, що аж ну!»

Однак через хворобу Леся не встигла подати твір на конкурс. А 6.02.1905 р. вона писала матері з Тбілісі:

«Оповідання, почате восени для конкурсу (між іншим я тепер рада, що не взяла участі в такому чудному конкурсі, де почерк, а не талан автора здобуває премію), все ще не скінчене, бо мислі зайняті не такими спокійними темами під впливом щоденних перемін «весни» і «зими». В Тифлісі був теж один такий «весняний день», коли калюжі людської крові стояли на тротуарах до вечора. Не до спокійних тем при таких обставинах…»

Тільки у травні письменниця завершила роботу над твором.

Датується за автографом.

Подається за першодруком.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 13810

Модифіковано : 24.04.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.