28.03.1907 р. До родини Косачів

Любії мої!

Писала я з Севастополя, що питання про те, де ми окошимся, виясниться «завтра» (себто 12-го), але вияснилось тільки (після поради з лікарем), що в Балаклаву не можна їхати в марті, бо там ще холодно, а що треба вибирати місце в районі Алупка – Ялта. Тож ми направились в Алупку, та на біду вдарив такий холод (навіть з метелицею), що мусили ми й звідти втекти, бо там хати зовсім не приспособлені для такої зимової погоди. Вчора приїхали в Ялту – тут трохи краща погода, та й в хатах не холодно.

Завтра йдемо до лікаря, що рекомендував Фаворський. Може, він нам поможе вибрати добре місце для життя. Ми обоє здорові – не простудились – і не униваєм.

Напишіть мені в Ялту «до востребования», бо отель («Ялта») ми, певне, хутко покинемо, знайшовши хату, а де та хата буде, ще не знаю. Цілую міцно всіх.

Ваша Леся

Як Михайликові очки?

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 202 – 203.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 528 – 529.

Подається за автографом (ф. 2, № 365). Рік встановлено за поштовим штемпелем.

Балаклава – міський район Севастополя. До 1957 p. – місто Кримської області, розташоване на березі вузької і глибокої бухти Чорного моря.

Ми обоє – Тобто Леся Українка і К. В, Квітка.