Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / «…Яка ж дивна, яка ж дивна оця щаслива сторона!..»

«…Яка ж дивна, яка ж дивна оця щаслива сторона!..»

Леся Українка

Морока.

Домовик.

Дід запічаний.

Дід покутній (казку каже, уриває, …далі кінчає від того слова, на якому урвав).

Відьма родима.

Відьма учена.

Злидні (?)

«Фараони», що співом надять в «Золотий город», що зблизька сірий. Виряджають шукати зброї від злиднів на дні моря.

Рахмани (Рахманський Великдень) – мало там не зостався. В Лінивому краю «святі» Неділя, Понеділок і П’ятниця, Середа, «що кривиться», Субота-неробота, тільки й буднів, що вівторок та четвер, та й то…

Песиголовці, одноногі людоїди, що скачуть по парі, або гуртом, обіймаючись поза шиї, – від сих лютих навчається доброго єднання.

Вертається, приносить зброю. Хатнє свято.

Дід

(доказує казку).

Яка ж дивна, яка ж дивна

Оця щаслива сторона!..

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ну та й нудна, ну та й нудна

Оця щаслива сторона!..

Якби не сей проклятий мур,

утік би з неї, хай їй цур.

І що його тепер робити?

З нудьги хоч голову розбити…

(Товче головою об стіну, і стіна, і голова зостаються цілі. Він дивується.)

«Дідок»

(пояснює)

Хоч ти і товкся без пуття,

та дороге тобі життя, ти хтів,

щоб стінка подалась,

але тобі до того зась.

(Зникає.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В тутешні хмари я літав,

Та тільки нежитю дістав.

Ходив отут по дні морському,

та не пораджу більш нікому –

вода очей не виїдає,

а тільки хутко обридає.

Якісь дива тут не дивні

у сій щасливій стороні…

(Позіхає.)

І як я витримав сі три дні?

Коли б мені отут хоч злидні!

То я б із ними попобився…

Дід

Е, хлопче, ти вже скомизився!

Хлопець

Дідусю! Пробі! Поможіть!

Хоч казочку яку скажіть.

Дід

Колись у нас казки були,

Та всі вже мохом поросли,

Бо їх нема про що казати,

Що в казці є, те й тут видати.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 6, с. 391 – 392.

Вперше надруковано в кн.: А. Гозенпуд. Поетичний театр. К., «Мистецтво», 1947, стор. 283 – 284.

Назва умовна. Автограф недатований (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 726).

Датується кінцем 1911 – початком 1912 рр. Підстави…

Подається за автографом.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4405

Модифіковано : 7.05.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.