Ой у полі, полі коршомка стояла

Запис К.В.Квітки

Ой у полі, полі коршомка стояла,

ох вей, мамуню, зуб, зуб, ну, ну, ну,

коршомка стояла.

Та-рі-бом-бом, та-рі-бом-бом,

коршомка стояла.

(Приспівка від слів «ох вей» додається далі до кожного вірша, і в ній намість слів «коршомка стояла» повторюється друга половина кожного дотичного вірша).

А у тій коршомці Хайка шинкувала.

Хайка шинкувала та й грошей не брала.

А у тій коршомці солдати стояли,

молодую Хайку собі намовляли.

– Ой поїдь-но, Хаю, ой поїдь-но з нами,

ліпше тобі з нами, як в коршмі з жидами.

– Приїжджай-но, солдат, в суботу на шабас,

в суботу на шабас – усі жиди в школі.

А я, молодая, зостаюся вдома.

Як приїхав солдат на трьох на підводах, –

на одну підводу скрині та перини,

на другу підводу серебро та злото,

на третю підводу сама Хайка всіла.

Ой повезли Хайку горами, ярами

та й привезли Хайку над Дунай глибокий.

– Хоч, Хайко, топися, хоч назад вернися!

– Назад не вернуся, мамуні боюся.

Нехай мої коси тихий Дунай носить,

нехай мої руки та поїдять щуки!

Паралельні тексти з іншими мелодіями: Kolberg. Pokucie, t. 2, № 22 і 23; Демуцький, № 113 – 114; Роздольський, № 476. Без нот: Головацкий, т. 3, ч. І, с. 172, № 46; ч. 4, с. 205; Гринченко, № 526; Бессараба. Херсон, № 181.

Місце запису: Любомль

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 300 – 301.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 121 – 122.

Варіант балади без мелодії є в рукописному зошиті Л. Українки.