Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Фольклорні записи / Записи в селі Колодяжне

Записи в селі Колодяжне

Запис Лесі Українки

Веснянки

Весняні танці

Жнива

Колядки

Родинно-побутові пісні

Бородарі

Танцювальні пісні

Жниварські та родинні пісні


Примітки

Зошит з записами текстів народних пісень, переважна більшість яких внесена рукою Лесі Українки, зберігається в Луцькому обласному історичному архіві і нараховує 84 сторінки за пізнішою пагінацією без урахування загублених аркушів. Пісні написані з обох сторін аркуша.

Сестра поетеси Ольга Косач-Кривинюк зробила на титульній сторінці такий заголовок рукопису:

«Записи Колодяженських (с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині) пісень. Записувала Леся Українка і її сестра Ольга.

Ольга Косач-Кривинюк 12.03.1941»

Фольклорні записи Лесі Українки у с.Колодяжному. Сторінка автографа. На сторінці наведено фрагмент запису весняного танцю «Посію я льон по каміню». Цей запис зроблено в 1891 р.

На наступній сторінці знову запис рукою Ольги Косач-Кривинюк:

«Уривок з одного з двох великих зошитів з записами народних пісень, що зробила Леся Українка і віддала на перегляд М. В. Лисенкові, і вони в нього десь загубилися та й не були повернені Лесі. – Ольга Косач-Кривинюк 12.03.1941»

Записи рукою Лесі Українки в цьому зошиті зроблені фонетичним правописом (з уживанням j) на стор. 1 – 24, 49 – 83. Поруч, на стор. 58, 59, кілька пісень («Закричали гусоньки на морі», «Найстарша дружечко», «Розкидай, боже, братову хату», «Ой ти, Марисю, моє дитятко») внесені рукою Ольги Кривинюк.

Розміщені вони в такій послідовності:

Веснянки:

1. Кривий танець (стор. 1);

2. Зайчик (стор. 2);

3. Перепілка (стор. 3);

4. Подолянка (стор. 3);

5. Кострубонько (стор. 3 – 4);

6. Царенко (стор. 4);

7. Чорнушка (стор. 4).

Далі у рукописі кілька сторінок не збереглося (принаймні до № 16 веснянок і трьох текстів танків). Наступна група весняних ігор починається з середини пісні «Переборець», що йшов під № 3 у розділі весняних танків.

Розділ «Весняні танці» складається з наступних творів:

4. Чоловік та жінка (стор. 6 – 7);

5. Старий оженився (стор. 8);

6. А йдіть, кози (стор. 9);

7. Посію я льон по камінню (стор. 10 – 12);

8. Ой на морі, на морі (стор. 12 – 13);

9. Чи диво, чи не диво (стор. 13 – 14);

10. Під димбрівкою, під зелененькою (стор. 14 – 15);

11. Ой зійди, місяцю, та й на нашу гулицю (стор. 15);

12. Ой ми нивку горемо, горемо! (стор. 16 – 17);

13. Туман танок водила (стор. 17 – 18), усі ці пісні з мелодіями;

14. Коло млина калина (стор. 18 – 19);

15. Млиновеє колесо (стор. 19 – 20).

16. Скопаю я грядочку (стор. 20). Ця пісня повністю не збереглась, бо після її початку в зошиті знову бракує кількох сторінок. Початок пісні такий:

Скопаю я грядочку

Й у вишневім садочку,

Я посаджу вишеньки.

– Не вродили вишеньки,

Йа вродили ягідки…

Жнива.

1. Ой ясно, ясно, де ясне сонце сходить (стор. 21);

2. Ой заспіваймо, нехай вдома почують (стор. 21 – 22);

3. Наша матюнка йа удома домує (стор. 22);

4. Ой немила нам та вечеря, немила (стор. 22);

5. Поздоров, боже, нашого господаря (стор. 22).

Далі в зошиті знову бракує кількох сторінок. Чергова збережена сторінка містить закінчення колядки.

Жнива. 1. Ой літає соколонько по полю (стор. 23 – 24). Очевидно, Леся Українка хотіла продовжити запис пісень жниварського циклу, проте намір її лишився нездійснений.

Далі в зошиті (стор. 25 – 49) йдуть записи пісень рукою Ольги Кривинюк, зроблені переважно від тієї ж дівчини Варки, від якої записувала і Леся Українка. Вона їх запам’ятала, а потім проспівала К. Квітці, зокрема

баладу «Ой чиє ж то поле» (стор. 25 – 26),

ліричні пісні «Чорні гочі, пора спати» (стор. 28 – 30) та

«Ой у полі курно та димно» (стор. 39 – 40),

історичну пісню «Ой Морозе, Морозенку» (стор. 32 – 33),

кріпацьку пісню «Була Польща, була Польща» (стор. 36 – 38) – див. розділ «Записи Климента Квітки». Інші пісні, записані в колодяженському зошиті Ольгою Кривинюк, також були відомі поетесі.

Так, з незначними текстовими змінами Леся Українка проспівала К. Квітці пісню «Ой росла я, росла, як у бору сосна» (стор. 26 – 28 рукописного зошита). Далі рукою Ольги записані родинно-побутові пісні :

Ой трудно, трудно, іще трудній буде (стор. 30 – 31);

А на горі жито (стор. 31 – 32);

Ой милий, милий, ти, дружино моя (стор. 33 – 34);

Вже сонце низенько (стор. 34 – 36);

Бодай мому милейкому (стор. 40 – 41)

На стор. 41 – 49 та 58 – 59 рукописного зошита знову рукою Ольги записано від Варки 33 коротенькі весільні пісні під заголовком: «Вінки. Субота» (№ 1 – 12), «Неділя. До вінця» (№ 1 – 17), «В неділю перед вінчанням» (№ 1 – 4), які укладачі тому вирішили не подавати.

Далі знову йдуть записи пісень Лесі Українки:

Тихая вечеронька, тиха (стор. 49 – 50);

Ой люблю, люблю я шинкарчину дочку (стор. 50 – 51);

Тиха вода (стор. 52);

Ой дай же, боже, звечора погоду (стор. 52 – 53);

Ой устану я в понеділок (стор. 53 – 54);

Ой з-под того явора (стор. 54);

Ой у полі корчомка (стор. 55);

Ой ти, мать моя (стор. 56);

З зеленого гайка (стор. 57).

Бородарі:

1. Кремповеє колесо (стор. 59);

2. Пускайте нас (стор. 59);

3. А в кривому танцю (стор. 59 – 60);

4. Бородар, бородарку (стор. 60);

5. Ой їхали хлопчики орати (стор. 60);

6. Стала дуброва горіти (стор. 60 – 61);

7. Ой на горі санчата (стор. 61);

8. Покочу я долото (стор. 61);

9. Постійте, хлопці, тутека (стор. 61).

Під цифрою 10 залишено вільне місце для пісні.

Далі Леся Українка записала цикл танцювальних пісень:

1. Ой грай, музиченьку.

2. Нащо мені музики.

3. .

4. Дивилася кроз стіну.

5. Ой з-за гори вискочила.

6. Посилала мене мати.

7. Ой ти, гарний Семене (стор. 62).

8. Ой горе, моя мати.

9. Ой хоць мене, мамцю, бий.

10. А я хату мету.

11. Ой мати, зотни шию.

12. Ой мамуню моя рідна.

13. Точу горох, ще й точиться.

14. Ой ти не ходи, куди я ходжу.

15. Катерина а Василь (стор. 63).

16. Ой танець – не робота.

17. Ой гуляла дівчинойка.

18. Ой сама я, сама.

19. Ой казали люди.

20. Чи бачиш ти, чоловіче (стор. 64).

21. Козачейку Мельку.

22. На татарській горі.

23. На татарській горі.

24. Кукуріку, півнику, на току.

25. Чи я тобі не казала.

26. Ой наш ячмінь зеленейкий (стор. 65).

27. На бережку ножки мила.

28. Паничику, паничику.

29. Коло гаю походжаю.

30. Чиї пчоли по діброві (стор. 66).

31. Коли любиш, люби дуже.

32. Ой тупну я не помалу.

33. Ой вийду я з-за гори.

34. Ой вийду я з-за гори.

35. Чи бачиш ти, Наталко.

36. Сороки, ворони.

37. У Павлуся чорні штани (стор. 67).

38. Ой то мені догодило.

39. Чи ти бачив, чи ти чув.

40. Катерина винна.

41. Коло гаю походжаю (стор. 68).

42. Ой шуміла ліщинойка.

43. Погоріли болота.

44. Широкії шаровари.

45. Ой на горі, на горі.

46. А вже в мене ребер нема (стор. 69).

47. Ой ти, тату, рубай дрова (стор. 70).

Жнива.

1. Та й наша пані не пишна (стор. 70).

2. Весело панові, весело (стор. 70 – 71).

3. Гочиняй, панойку, ворота (стор. 71).

4. Одчиняй, панойку, кватиру (стор. 72).

5. Бо наш панойку коханий (стор. 73).

6. Ой ясно, ясно, де ясний місяць сходить.

7. Ой наш господар бардзо рад (стор. 74).

8. Котився віночок по полю (стор. 74 – 75).

9. Маяло житечко, маяло (стор. 75 – 76).

10. Ідіте, дівойки, в долину (стор. 76 – 77).

11. Ой зелений явур, зелений.

12. Ой тоді панойко журився (стор. 77).

13. Широка нива сто кіп жита вродила (стор. 78).

14. Ой розогрався под козаченьком кінь, кінь (стор. 78-79).

15. Ой як я була в свеї матінки (стор. 79 – 80).

16. Ой як я була йа сім літ удовою (стор. 80).

17. Ой і не літай, зозуленько, по ночі (стор. 81).

18. Кує зозуля при зеленій доброві (стор. 81 – 82).

19. Ой полинь, соколю, по полю (стор. 82).

20. Ой через село перепілка летіла (стор. 82 – 83).

На останній сторінці зошита Леся Українка зробила список деяких пісень за збіркою П. Чубинського («Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край», СПб., 1872). Ось її помітки:

П. Чуб.

Світи, місяцю – ст. 39

Ой у полі криниця –

Ой пішов милий за ліс – 45

Ой там на горі їдуть мазурі – 48

Перепеличко – (22) 54

По садочку ходжу – 59

Зацвіла калинонька в лузі – 63

Був тут козак убогий – 65

Їхав козак із войни – 66

Чорноморець – 70

Бодай тая степовая – 78

Кучерявий дубе – 85

Ой зійшли два місяці ясні – 96

Марусенька недужа лежала – 112

Ой умру, мати – 113

Чорні очі маю – 137

Сватай мене, Марку – 139

Ой в Кам’янці на риночку – 142

Ой у полі –

Ходив, блудив козак – 151

Ходжу коло моря – 152

Ой ти, дівчино – 161

Ой повій, вітроньку – 167

Не проти дня – 191

У Полтаві на риночку – 200

Казав брат сестриці – 202

Із-за гори їдуть мазури – 207

Пішла дівчина – 226

Ой горе-горе – 243

Тихо Дунай воду несе – 276

Коло броду брала Галя воду – 278

Ой ти, сухий дубе – 283

Чорноморець – 285

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 10302

Модифіковано : 28.05.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.