Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Ой росла я, росла, як у бору сосна

Запис К.В.Квітки

Ой росла я, росла, як у бору сосна –…

Ой росла я, росла, як у бору сосна,

ой оддала мене мати та й за недоростка. (2)

А я ж того недоростка зроду не любила,

по чотири неділеньки з ним не говорила. (2)

На п’ятую неділеньку стала говорити,

стала свого недоростка вірненько любити. (2)

– Ой запрягай, недоростку, коня вороного,

поїдемо у гостину до батенька мого. (2)

Ой їхали поле, їхали другеє,

на третьому полі стали спочивати. (2)

На третьому полі стали спочивати,

ой стала я недоростка назад завертати: (2)

– Ой вернися, недоростку, вернися додому,

Як не вернешся додому, – прив’яжу у бору. (2)

Прив’язала недоростка при високій сосні,

сама сіла поїхала до татойка в гості. (2)

Гостила я неділеньку, гостила другую,

на третюю неділеньку їхала додому. (2)

На третюю неділеньку їхала додому:

– Ой десь же мій недоросток прив’язаний в бору. (2)

Ой чи ти спиш, недоростку, чи спиш, чи дрімаєш,

чи ти мене, молодую, з гостей дожидаєш? (2)

– Ой не сплю я, моя мила, не сплю, не дрімаю,

тільки тебе, молодую, з гостей дожидаю. (2)

Ой дай мені, моя мила, води напитися!

– Не дам, не дам, недоростку, будеш хвалитися. (2)

– Ой не буду, моя мила, їй-богу, не буду,

доки заїду додому, то й про все забуду. (2)

Ой приїхав недоросток, на поріг звалився:

– Ой так же я в свого тестя горілки напився. (2)

– Ой чого ж ти, мій синочку, на личку білейкий?

Ой десь же ти в свого тестя та й дуже п’янейкий. (2)

– Ой не був я в свого тестя, не був і не буду,

ой я ж теї гостинойки повік не забуду. (2)

Інші мелодії: Ходоровский, № 12; Демуцький, № 98 і 99. Парал. тексти без нот: Чубинский, т. 5, № 255, с. 659; Эварницкий, № 329 – 333; Омельченко, 15; Новицкий, с. 153; Гнедич, № 618.

Місце запису: с. Колодяжне Ковельського повіту


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 295 – 296.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 116 – 117.

В рукописному зошиті Лесі Українки пісня записана рукою Лесиної сестри Ольги Кривинюк з поміткою: «Колодяжне, од дівчини Варки».