А-а, кицю

Запис К.В.Квітки

А-а, кицю,

пішла киця по водицю

та й упала у криницю,

пішов котик витягати,

не знав, за що кицю брати.

Узяв кицю за хвостицю

та й ударив об стовпицю.

– Ото тобі, кицю,

не лізь у криницю,

а будь, кицю, весела,

поїдемо до села

хліб-сіль купувати,

малих діток годувати.

А-а-а-а!

[Скоріше лагідний вигук, ніж музикальний тон; високість зазначено приблизно]

Парал. тексти без нот: Чубинский, т. 4, с. 24, № 26, с. 25, № 28; Милорадович, с. 42, № 41.

Місце запису: на свідчення Олени Пчілки – Гадяч

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 367 – 368.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 211 – 212.