Ой хто в тому лісі стукає-гукає (2)
Запис К.В.Квітки

Ой хто в тому лісі стукає-гукає?
Калино-малино, ягодо червона!
[Приспівка до кожної строфи]
Молодий Андрійко дерево рубає,
молода Ярина трісочки збирає,
трісочки збирає, він її питає:
– Чи любиш ти мене, чи підеш за мене?
– Хоць я тебе люблю, за тебе не піду.
Я твоїй матюнці нічим не догоджу.
Ой що я помию – вона перемиє.
Ой що я поставлю, вона переставить.
Посилає мене в неділю робити,
в неділю робити, йти на море прати,
йти на море прати, на дубі вішати.
А я не жидівка – в неділю робити,
а я не татарка, щоб на морі прати,
а я не білиця – на дуби злізати.
Нагадую (див. примітку до весняної «Пускайте нас»), що в с. Колодяжному люди взагалі намагаються співати якомога грубше (нижче), і цю манеру Леся вдавала в тих піснях, де вважала її характеризуючою, так й у цій купаловій.
Близька мелодія: Конощенко, 3, № 79. З приводу дрібних одмін межи уміщеним тут текстом і опублікованим у «Житі і слові» нагадаю, що, буває, в тім самім селі і рівночасно, а тим більше з бігом часу обертаються різні варіанти. На цю саму мелодію Леся співала теж пісню, уміщену в «Житі і слові» під № 17 на стор. 281.
Місце запису: з Колодяжного, Ковельського повіту
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 213 – 214.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 45 – 46.
Варіант пісні у записі Лесі Українки. Найцікавіша із трьох мелодій – мелодія у запису поетеси. Відмінності в кінцівці тексту в записах Лесі Українки і К. Квітки такі: приспів до кожного рядка «Калино-малино, ягода червона», імена – Андрійко і Ярина; після рядка «Ой що я помию, вона перемиє» інший текст.