Ой гиля, гиля

Запис К.В.Квітки

– Ой гиля, гиля,

гусойки, на став!

Ой уже ж бо я,

серденько-дівчино,

три нічки не спав.

[Останні три рядки кожної строфи повторюються двічі]

Ой не спав, не спав,

не буду спати,

прошу ж тебе,

серденько-дівчино,

повечеряти.

– Я ж не топила

і не варила,

а вже ж тому

третя неділя,

як говорила!

Я й не чесалась

і не вмивалась…

– Ой ти ж мені,

серденько-дівчино,

й так сподобалась!

Варіанти мелодії у Роздольський, № 896 і 899. Парал. текст з іншою мелодією – Лисенко, IV хор., № 6; без нот – Rokossowska, № 13, s. 189; Милорадович, с. 98, № 19.

Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 321.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 141 – 142.

Автограф Лесі Українки з записом цієї пісні див.: Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 27.