Ой тихо, тихо Дунай водойку несе

Запис К.В.Квітки

Ой тихо, тихо Дунай водойку несе,

[Кожен рядок співається двічі. – Ред.]

а ще тихіше Ганнуся косу чеше.

Ой чеше, чеше, на тихий Дунай несе.

– Ой пливи, косо, під свекрушин дім просто

та й слухай, косо, що свекруха говорить.

Свекруха ходить, все стихенька говорить:

– Тепер на мене добрая годинойка,

прийде до мене чужая дитинойка.

Варіанти мелодії: Роздольський, № 62; Верховинець, № 66, с. 5 і 35. Текст: Демченко, № 129.

Місце запису: Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 252 – 253.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 75.

Співають, чешучи розплетену косу молодої.