Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Поза збірками / Весна в Єгипті / Таємний дар

Поза збірками

Весна в Єгипті

Таємний дар

Леся Українка

Плакати довго Єгипет не вміє. Умив свої пальми,

Руно зелене та буйне ланів понаднільських скропив

І підновив позолоту блискучу в розлогій пустині,

Та й усміхається знову, – таємнії радощі Сфінкса!

Бачу: єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків,

Жінку Іслам пригнобив, але очі зосталися вільні!..

Співом свій крам вихваляють жінки й чоловіки,

Гордо важенную ношу несучи на головах гарних,

Так, мов на їх спочивають подвійні Єгипту вінці.

Весь у червонім іде водонос, – мов жартуючи, дзвонить

Ясним начинням і швидко жадібному люду

Воду холодну, солодку з важкої баклажки вділяє,

Жартом її приправляє, з усміхом плату бере.

Вбогі феллахові діти пустують безжурно на сонці; –

Жваві маленькі головки! Цікаві очиці зорять…

Мов для забави дитячої просять «бакшиш» у мандрівця.

Дав чи не дав, – засміяться, неначебто їм і дарма.

От, аби був очерету солодкого дрібний уламок; –

Смокчуть і раді-веселі, мов панство-багатство посіли.

«Звідки ся радість?» – гадаю… І мариться щось мені в думці,

Так, наче голос таємний забутую править легенду:

«В давню давнину, як Ніл народився в пустині,

Мати його положила в розкішну зелену колиску,

Батько з високого неба промінням утішним дивився,

Як його син виростав не по днях – по годинах,

В силу вбирався і ніс тую силу до моря…

Отже, при тім народженні зібрались премудрі Гатори,

Сім їх було і несли вони всі для дитини дари.

Перша сказала: «Даю тобі ситую землю в обладу».

Зважила друга: «Три жнива нехай тобі буде на рік».

Третя промовила: «Ра буде вічно ласкавий до тебе».

Руку четверта простерла: «Ось пальмовий щит проти Сета».

П’ята мовчазно папірус, і лотос, і камінь поклала.

Шоста шепнула: «Ніхто не вгадає твоїх таємниць».

Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро:

«З заздрощів, вічну неволю судили боги твоїм дітям,

Я ж у незламную радість озброю народную душу, –

Гніт фараонів, кормига чужинців її не здолає».

Так на початку віків обіцяли премудрі Гатори…

Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь!

Єгипет, Гелуан. 23 – 30 марця 1910 p.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 366 – 367.

Стежки

Весна в Єгипті

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Поза збірками

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6394

Модифіковано : 30.03.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.