Любка

Леся Українка

Була в мами доня, Любка чорнобрива,

Розумная, гарна та нетерпелива.

Було, часом мама в місто виїжджає, –

Там-то вже пильненько доня виглядає!

От підросла Любка, віддали в науку.

Не зле було вчитись, – одну мала муку:

Хотіла дізнатись, життя яке буде,

Як в світі широкім живуть тії люди…

Скінчила науку, вже весілля мали

Справлять – аж коханця у військо забрали.

Любка дожидала, потім захворіла,

Розважила Любку ранняя могила.

1885

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 219.

Вперше надруковано в альманасі «Перший вінок», Львів, 1887, с. 176.

Автограф не зберігся.

Датується 1885 р. на підставі першодруку.

Подається за першодруком.

Лист на сайт