Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Думи і мрії / З пропащих років / «Обгорта мене туга, болить голова…»

Думи і мрії

З пропащих років

«Обгорта мене туга, болить голова…»

Леся Українка

Обгорта мене туга, болить голова,

Стіни й стеля гнітять, мов темниця…

Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?

Де поділась моя чарівниця,

Молода моя муза, і горда, й смутна,

Жалібниця-порадниця тиха?

Я ж без неї тепера така самотна

Серед сього безкрайого лиха.

Сеє лихо моє, мов туман восени,

Без краси-блискавиці, без грому,

Без раптового вихру буйної весни,

Що гуляє по гаю густому,

Навіть муза боїться вступити сюди,

В сей осінній туман небарвистий,

Кличе здалека: «Встань і за мною ходи

Тим шляхом, що сіяє сріблистий.

Кожна зірочка снігу нам буде в очах,

Наче справжняя зірка, зоріти,

Будуть зорі встилати розложистий шлях,

Наче шлях тріумфатора квіти.

Будуть сніжнії зорі таночки вести

З буйним вітром, мов коло дівоче,

Адже правда, моя вихованко, і ти

До зірок полинула б охоче?..»

Вабить, кличе далекая муза мене,

Мов гарячка наводить примари,

А навколо туман, наче море сумне…

Чом його не розвіють сі чари?

19.01.1897


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 151 – 152.

Стежки

З пропащих років

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Думи і мрії

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 8317

Модифіковано : 24.11.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.