22.09.1894 р. До М. П. Драгоманова
| Софія |
Любий дядьку!
Сподіваюсь, що Ви не гніваєтесь на мене, що я не написала Вам осібного поздоровлення на день Ваших роковин. Все одно ніяким стилем не скажеш того, як я Вас люблю і палко бажаю Вам всього доброго, то вже краще й не квапитись писати тії lettres de style.
Оце пересилаю Вам лист Олесі (вчора прийшов) і щось неначе лист від Дори, ся дитина стала тепер настоящею літераткою, мені ціле посланіє продиктувала. Що-то теє маленьке буде робити цілу зиму само! Скучатиме, бідне. Пишуть мені наші, щоб я приїздила глядіти Дору на час призиву військового, коли папи не буде дома (мама буде з старшими в Києві), отже, треба буде до ноября бути дома, так що між 20 і 25 октября треба буде рушати, бо по дорозі ще трохи спинюся в Галичині. Все ж тижнів три ще побудемо з Вами. А на той рік я вже Вам «вишлю меншу сестру на заставу». Воно славне дівча, ся Олеся, і, сподіваюсь, будуть з нього люди кращі, ніж з нас, старших, дуже вже воно завзяте, а сього, власне, тепер і треба, їм було б добре удвох з Радою жити.
Ну, коли ж Ви вже приїдете? Вам, певне, ще не обридло се питання в моїх листах, бо Ви ніяк не відповідаєте на нього. А я й листа довгого не хочу писати, досадно писати, коли можна говорити. Врешті, у нас нічого нового, як тільки поворіт Велики і одхід Мілки, що заслабла горлом. Завтра, певне, буде щось нового, бо то ж вибори і всі кажуть: «Буде драка!» Побачимо.
До побачення! З Парижа Ви мусите собі краще здоров’я привезти, і собі, і дядині. Цілую Вас всіх трьох.
Леся
P. S. Посилаю обіцяну жидівську притчу, поганенько написана, але ж вона і не була гарна.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 263 – 265.
Лист вперше надруковано у книзі: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 276 – 277, з рукопису Г.Лазаревського. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1226).
Велика – хатня робітниця Драгоманових.
Посилаю обіцяну жидівську притчу – Гл. Лазаревський робить примітку до цього, що притчі при листі (в архіві Драгоманова) не було. О.Косач-Кривинюк.