14.12.1911 р. До П. П. Лаврова
| Хоні | 1.ХІІ.1911 |
Вельмишановний Павле Пилиповичу!
Недавно В[олодимир] В[инниченко] прислав мені запрошення до участі в збірнику «Дзвін». Але він не означив, де саме той збірник має видаватись і куди треба надсилати матеріал.
Правда, він дав свою адресу, щоб сповістити, чи маю я приймати участь, але він така кочова людина, а листи до мене й від мене йдуть так довго, що, може б, я його вже й не піймала.
Знаючи, що Ви представник сеї фірми, надсилаю Вам те, що трапилось у мене готового під сей час, а Ви будьте ласкаві чи переслати В[олодимирові] В[инниченку], коли се треба, чи сповістити його про надіслане. Довших річей тепер не маю готових, бо недавно послала до «Вісника» (до речі, досі не знаю, чи їх там одержано), та, зрештою, не знаю, чи на сей раз бажане щось довге, може, коротке й ліпше? На пробу сю річ переписано машиною – як і тепер будуть помилки друкарські, то вже, значить, нема ради, хоч кидай писати вірші.
З правдивою пошаною Л.У.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 280 (текст); с. 523 – 524 (примітки).
Подається за автографом, що зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (Ф.4028. Оп.1. Од. зб.3. Арк.33).
Уперше надруковано у виданні: «Слово і час». 1991. № 2. С. 18.
…запрошення до участі в збірнику «Дзвін». – На той час В.Винниченко перебував у вимушеній еміграції, де готував до друку другий збірник видавництва «Дзвін». Задум не було реалізовано через брак коштів.
…надсилаю Вам те, що трапилось у мене готового під сей час… – Леся Українка надіслала Ю.Тищенку машинописну копію одного з не надрукованих на той час віршів. Можливо, ідеться про поезію «Сон» («Тепло та ясно… Чи се Єгипет?»; Гелуан, 7 квітня 1910 р.), уперше опубліковану у виданні: Українка Леся. Неопубліковані твори. Львів: Вільна Україна, 1947. С. 66.