Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

2.06.1913 р. До матері

2 червня 1913 р. Кутаїсі 20/V 1913

Люба мамочко!

Думаю, що ти вже повернулася з Гадяча, тож і пишу. Доїхала я без інцидентів, тільки було досить тісно і пароход трапився надзвичайно хиткий, аж навіть мені трохи завадило, хоч звичайно того зо мною не буває. Приїхала таки добре втомлена, бо все ж 5 ночей зряду пробула в дорозі, та ще й досі не зовсім прийшла в норму. Кльоня зустрів мене на тій станції, де пересідається, щоб їхати в Кутаїс. Він трохи схуд, але поза тим мається нічого собі.

Про Ставрополь чи якесь інше місце поки що новин ніяких нема, але «надеяться никому не возбраняется». Ми тепер займаємо половину квартири (2 кімнати), дещо й речей розпродалося, се через те, що не стає інакше грошей на прожиття, а в довги залазити не хочеться, я того дуже не люблю і боюся, волію зректися якоїсь там вигоди, ніж сидіти у лихварів у кишені. Через те я буду дуже рада, як одержу хутко від тебе ті 55 p., бо принаймні буду вільна у своїх особистих видатках на який час, а там сподіваюся, що могтиму й заробити знов. Та й так, може, без великої трудності діждемося ліпших часів – повинні ж вони колись настати. Зрештою, се мене якось не дуже журить, бо се ще найменша в світі біда, рівняючи до інших.

От «досада», що і тут якось холодно. Так я й не вилажу з сукняної одежі. Тільки в день мого приїзду було ясно і доволі тепло, та й то тільки до полудня, а потім усе дощ, та й дощ, та холод… І що се воно з сим «югом» робиться?.. Стан мого здоров’я такий, як був у Києві, ти його бачила, то сама зважиш, чи то зветься «добре», чи, може, як інакше.

Словаря таки у мене нема, отже, нехай Іван Матвійович пришле, спасибі йому, – прошу йому се переказати.

Я мала взяти з собою остатній № «Рідного краю» і «Молодої України» з казкою Гоголя (хоч я їх прочитала, але хотіла привезти сюди), та мені їх не вложили, може б, твоя ласка прислати.

Я забула свою грілку. Та її посилати не варто – маю тут іншу.

Будь здорова, люба мамочко! Кльоня тебе вітає, я міцно цілую. Привіт Михайлу Васильовичу і пану Петруненкові.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 464 – 465.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 664 – 665.

Подається за автографом (ф. 2, № 261).