Світи, місяцю, з вечера цілу нічку

Запис К.В.Квітки

Світи, місяцю, з вечера цілу нічку,

переплив Дунай іще й бистру річку. (2)

Переплив Дунай і чобіток не помочив, –

знати козака, що до дівчини ходив. (2)

Куроньки піють, а я в дівчини сиджу,

а прийду до доми, – сам себе ненавиджу. (2)

Як прийду до доми, отець-матюнка лає,

от отець лає, а ще й матюнка гірше. (2)

Ой отець лає, а ще й матюнка гірше:

– Синку, не ходи на вечорниці більше. (2)

Не ходи, синку, на ті вечорниці,

бо бог скарає за чужі молодиці. (2)

– Ой за що мене, матінко, біг має карати?

Я всядаю на коня, а вона просить до хати. (2)

Ой годі, мати, та й на мене лаяти,

я беру воли та й йду в поле орати. (2)

Доорався козак до зеленого луга, –

кидає воли й посеред поля плуга. (2)

Кидає воли й посеред поля плуга,

взяла козака йа за серденько туга. (2)

– Дівчино мила, що ти мні наробила, –

плужок не оре, роботонька немила. (2)

– Нічого, козаче, я тобі не робила, –

де ж ти походив, слідоньки позначила. (2)

Ой ото ж тобі, козаче, коханнє,

не бере ж тебе в чистім полі ораннє. (2)

Ой ото ж тобі, козаче, за зальотоньки, –

ні вночі спання, ані вдень роботоньки. (2)

Слова я переписав з рукопису Михайла Косача (Леся пам’ятала тільки уривки) і за сумнівне «вечорниці» (пор. «з вечера» в 1-м вірші), а також за двоякість «матюнка» і «матінка» не одповідаю. Текст пор.: Гринченко, т. 3, № 460 і 515. У Чубинский, т. 5, є, крім показаних Грінченком, паралелі під № 86 (с. 36) і 686 (с. 351). До перших двох строф: Чубинский, т. 5, № 19, с. 1195; Гнатюк. Коломийки, № 6042; до третьої – ibid., № 6151; де Воллан, с. 60. Пор.: Тр. о-ва исслед. Волыни, т. 5, № 103.

Місце запису: с.Білінь Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 314 – 316.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 134 – 135.