З-під темного гайка вилітає галка

Запис К.В.Квітки

З-під темного гайка вилітає галка,

З-під темного луга вилітає друга.

Біда тії галці без лісу темного,

Як мні, молодейкій, без родойку свого.

Ой маю ж я роду – два братики зроду,

Далеко від мене, цураються мене.

– Браття мої, браття, браття-соколята,

Прибудьте до мене рокового свята!

– Сестро наша, сестро, далека дорога,

Далека дорога, наша сестра вбога.

– Хоч буду я, браття, три дні заробляти,

Таки буду браття за гості приймати.

Поставлю горілки в зеленії пляшки,

То з медом, то з перцем: «Прошу щирим серцем!»

– Сестро наша, сестро, чого стара стала?

Чи сини женила, чи дочки давала?

– Синів не женила, дочок не давала,

Найменшого сина в військо виряджала.

А вже мої ноги та знають пороги,

А вже ж мої руки набралися муки.

Паралелі: з іншими мелодіями – Бигдай, т. 1, № 35 і 36; без нот – Метлинский, с. 249 і 250; Гильтебрандт, 55, 140 (з Кобринського пов.); Омельченко, с. 14, 8; Гринченко, № 721; Бессараба. Херсон, № 394, 395 і 415; Гнедич, № 449; Чубинский, с. 914, № 480, с. 915, № 482.

Місце запису: с.Білінь Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 316 – 317.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 136 – 137.

Пісню подібного змісту записала в Колодяжному сама Леся Українка.