Дівчинойка по гриби ходила

Запис К.В.Квітки

Дівчинойка по гриби ходила,

в зеленому гаю заблудила. (2)

Приблудила під дуб зеленейкий –

аж там стоїть козак молодейкий. (2)

– Ой козаче, козаче-гультяю,

виведь мене на доріжку з гаю,

бо далебі дороги не знаю.

– Ой якби ти дороги не знала,

то б ти мене гультяєм не звала,

а обняла б та й поцілувала.

– Ліпше буду цілу ніч блудити,

а не дам ся з розуму зводити. (2)

Ой у полі козак траву косить,

а дівчина дитину виносить: (2)

– Ой на тобі, козаче, дитину,

як не візьмеш, на межі покину. (2)

– Дам я тобі половину овець,

лиш не кажи, що я йому отець. (2)

Дам я тобі корову й телятко,

годуй, годуй малеє дитятко. (2)

– Не хочу я твого статку брати,

таки буду на тебе казати. (2)

Ой у лісі козак листи пише,

ніженькою дитину колише. (2)

– Люляй, люляй, мій малий синочку,

взяла мати остатню сорочку. (2)

Люляй, люляй, ти, маленький враже,

за тобою вся худоба ляже! (2)

Варіанти мелодії у Лисенка, IV, № 31, і у Сокальский, № 9. Зближені ритмічною будовою мелодії: 1) Записана Янчуком в с. Корніці, Костянтинівського повіту (пізніше), Холмської губ., і видана в додатку до російського журналу «Радуга», 1885 року, і різно: L’are en ciel. Choix de pièces pour le piano et pour le chant. Moscou, chez L. Metzl, 1885, і 2) Роздольський під № 535. Паралелі з іншими мелодіями у Колесса. Ходовичі, с. 137; у Kolberg. Pokucie, t. 2, № 238, і Роздольський, № 529 – 531. Паралельні тексти без нот показані у Ів. Колесси; крім того: Лукашевич, с. 80, № 21; Гильтебрандт, 130, с. 131 (з Берестейського пов., передрукований недостоту у Чубинский, т. 5, № 673, с. 346); LXXVI (з Кобринського пов); Чубинский, т. 5, № 673, с. 346, № 677, с. 387, № 333, с. 160; Головацкий, т. 2, с. 77, № 11 (ibid., с. 429, № 569 – 8-й куплет нашого тексту окремо як коломийка); Довнар-Запольский, № 338; Бессараба. Херсон, № 263 і № 264; Гнедич, № 510, 790, 799.

Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 332 – 333.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 152 – 153.