Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Поза збірками / З подорожньої книжки / Pontos Axeinos

Поза збірками

З подорожньої книжки

Pontos Axeinos

Леся Українка

При березі гори в жалобі,

снігами лямовані хмари

всі чорні, мов покрив на гробі,

під ними узгір’я, як мари…

Така тут земля. А на морі…

Чайки якось хижо кигичуть,

злу радість я чую в тім хорі,

мов згубу на нас вони кличуть.

Рипить корабель, стогне тяжко,

здригається, наче конає,

угору здіймається важко,

ще важче уділ поринає.

Маленький гурток подорожніх

притих, не почуєш і слова,

лише по каютах порожніх

іде якась жаска розмова.

То вітер часами закине

з віконечка снігом-крупою

і в двері покинуті лине,

злий холод несучи з собою.

День, вечір, ніч, ранок – все біле,

все тьмяне, ні темне, ні видне:

за хмарами сонце зомліло,

від місяця мла тільки блідне.

Мандруємо вогким туманом

назустріч сліпій сніговиці…

Так линуть малим караваном

у вирій запізнені птиці.

[16.01.1911 р. Чорне море, попід Анатолійським берегом]


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 370.

Стежки

З подорожньої книжки

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Поза збірками

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4599

Модифіковано : 25.11.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.