Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Думи і мрії / З пропащих років / «Я знаю, так, се хворії примари…» / [перша редакція]

Думи і мрії

З пропащих років

«Я знаю, так, се хворії примари…»

[перша редакція]

Леся Українка

Я знаю, так, се хворії примари,

Не час мені вмирати, не пора,

Та налягли на серце чорні хмари

Лихого пречуття, душа моя вмира.

Вдяглися мрії у смуткові шати

I понесли мене в дивний мовчазний край,

І там прийняв мене в зеленії палати

Плакучих верб і кипарисів гай.

Серпанком чорним жалібниці-мрії

Мені покрили очі, змеркнув світ,

І залунали скарги жалібнії

Моїх покинутих пісень-сиріт.

Так, я умру, і в світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

І прийде той, чий образ я носила

З піснями вкупі в серденьку свому.

«Вона для тебе сей вогонь лишила», –

Його пізнавши, скажуть всі йому.

Він гордо скаже: «Ні!» – і гордо здійме чоло,

І гордо піде геть, не глянувши назад.

Як перше не приймав, так і тепер не прийме

Ласкаво-прикрих жалів і порад.

Благаю вас, пісні, мої пісні крилаті,

За ним услід, мов іскорки, летіть,

Побудьте з ним в його самотній хаті,

Верніться і мені про нього розкажіть.

Коли коханий мій і там у самотині

Так само гордо відречеться нас,

Тоді, мої пісні, нехай у домовині

Край мого серця поховають вас.

Коли ж він з тугою та з гіркими сльозами

Згадає втрачену, зневажену любов,

Тоді, мої пісні, розстанемось ми з вами,

Лишіть мене в труні, летіть до нього знов.

28.12.1896


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 384 – 385.

Друкується вперше за автографом – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 655, з якого за життя Лесі Українки друкувалося лише три початкових строфи як перший вірш циклу «З пропащих років». Решту шість строф вперше надруковано як окрему поезію у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 7 («Як я умру, на світі запалає…»)

Стежки

«Я знаю, так, се хворії примари…»

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Думи і мрії

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4632

Модифіковано : 30.03.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.