26.11.1898 р. До М. I. Павлика
Київ | 14/ХІ 1898 |
Шановний друже!
Не писала Вам досі, бо все ще надіялась дістати і переписати потрібну Вам статтю, але, невважаючи на всі просьби і старання, сього не вдалося зробити. Тепер, може, нехай буде так: друкуйте поки що те, що зібрано, а цю статтю, якби я дістала, можна буде видрукувати додатком або в другому якому томі при історичних працях. У «В[естнике] Е[вропы]» фольклор[них] праць я більше не знайшла. Скажіть, чи підпис просто «Д.» теж значить «Драгом[анов]»?
Про фінанси я тут людей питала, та вони казали, що гроші (200 р. або трохи більше) будуть послані в Тов[ариство] ім[ені] Ш[евченка] не раніше марця і то не виключно для Вашого видання, а взагалі на розпорядок Товариства, воно вже від себе може з того дати на видання, скільки схоче. Після такого заявления я вже не стала тим людям говорити про дальше видавання на їх кошт, бо, очевидно, вони умивають від того руки і передають його на ласку-неласку Тов[ариства] ім[ені] Ш[евченка]. Все-таки Ви напишіть мені, скільки могтиме коштувати кожний том видання, то я ще тут, може, з іншого боку буду шукати фондів.
Спомини про М[иколу] В[асильовича] я тепер пишу. Могла би Вам послати початок, але, думаю, не варт, – краще в січні привезу все скінчене та тоді разом прочитаємо і зредагуємо, бо в листах довго про се переписуватись, отже, діло не вийшло б швидше, коли б я тепер послала початок.
Мушу сказати правду, трохи досадно було мені, що моє переписування (експедиції) дарма пропало, я тоді – признаюсь по правді – заплатила за інтенсивну роботу добрим конвульсивним нападом. Ну, та де наше не пропадало! Хоч се і дурна філософія, то кращої тим часом не пригадаю. Між іншим, сей напад не перший і не остатній, бо я тепер взагалі трохи біснувата.
Тільки що була в магазині «К[иевской] стар[ины]», там мені казали, що «Р[усская] м[ысль]» Вам послана. То й гаразд, коли так. Тільки чи отримали Ви її?
Як Ви маєте видавати II т., чи Вам хто помагає перекладати статті? Коли б так мені в Берліні не прийшлось дуже круто, – а може ж, і не прийдеться – то я б Вам помогла, хоч Ви, здається, про мої переклади не дуже високої думки, та все-таки за мене хоч те, що я незгірше знаю чужі мови. Напр[иклад], праці на італьянській мові я могла б взяти на себе (от як «Movimento litterario» та статті в «Antologia» і т. і.). «Movimento litterario» можу і тут знайти, а статті, може, з Болгарії можна спровадити. Вам, може, чудно, що я після мови про конвульсивні напади від роботи знов про тую ж роботу заводжу річ, але ж писати дома, при комфорті, то зовсім інша річ, ніж писати в бібліотеці при таких столах, при яких пишуть звичайні люди, а не інваліди.
Бувайте здорові! Пишіть мені й далі, листи доходять добре.
Л. Косач
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 77 – 78.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 3, с. 86 – 87.
Подається за автографом (ф. 101, № 347).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 454 – 455. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
друкуйте поки що те, що зібрано – Мова йде про матеріали для видання творів М. П. Драгоманова. Поетеса допомагала M. Павликові розшукувати статті М. П. Драгоманова, надруковані в російській та іноземній пресі.
моє переписування (експедиції) дарма пропало – Поетеса власноручно переписувала статті М. Драгоманова для видання його творів, яке готував М. Павлик. Одна з посилок загубилася.