21.09.1901 р. До матері
| Київ |
Люба мамочко!
От я вже й тут, приїхала вчора (7-го) увечорі. Не пишу тепер багато, бо ще з дороги закаламучена голова, нехай уже, як оговтаюсь. Зрештою думаю, що ти хутко приїдеш — правда ж? Коли думаєте з Оксаною бути в Києві? Я б рада якнайскоріше вас бачити, бо се вже п’ятий місяць іде, як я вас не бачила… Страх довго! Ну, зате поправилась грунтовно, всі свої припадки і кашель в горах покинула, — сподіваюсь, назавжди. От, приїжджай, подивись на мене, поки я ще в гірській барві, поки її Київ не злизав. Я ж думаю, що мені вже тепер нема що в Зел[ений] Гай їхати? Ти ж, певне, не думаєш там довго сидіти. Напиши. Дуже жду листа твого, а тебе самої з Оксаночкою ще більше. Цілую міцно тебе і Оксану.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 565, з архіву О. П. Косач (матері).