Мати сина оженила

Запис К.В.Квітки

Мати сина оженила,

невістоньки не злюбила. (2)

Посилає сина у дорогу,

а невістоньку в поле брати льону. (2)

Як приїхав син з дороги,

поклонився неньці в ноги. (2)

Посадила мати сина кінець стола,

а невістоньку у порога. (2)

Дала сину меду-вина пити,

а невістоньці чемериці пити. (2)

– Не пий, мила, цілої чарки,

Вип’ємо, мила, по половинці, (2)

то ти умреш увечері,

а я умру завтра вранці. (2)

Ой я умру завтра вранці, –

поховають в одній ямці. (2)

Вмерла мила увечері,

милий умер у неділю вранці. (2)

Милий умер у неділю вранці, –

не сховали в одній ямці. (2)

Поховали сина на цвинтарі,

а невістку за цвинтарем. (2)

Що по синові отець-мати плаче,

по невістоньці чорний ворон кряче. (2)

Над сином зріс яворонько,

над невісткою – червона калина. (2)

Гілля з гіллям сплітається,

лист із листом стрічається. (2)

Лист із листом стрічається,

матері серце скипається. (2)

– Ой що ж бо я наробила,

діток своїх отруїла! (2)

Інші мелодії: Kolberg. Pokucie, t. 2, № 48 і 49; Лисенко, VII дес.хор., №2.

Парал. тексти без нот: Zb. wiad., t. 8, s. 168. Там показані і паралелі з інших видань; крім тих – Гильтебрандт, 65 (Білостоцького пов.); Купчанко, № 82 і 300; Головацкий, т. 2, с. 711 і 712, № 13 і 14; Довнар-Запольский, № 537; Дикарев М. Воронежский этнографический сборник. – Воронеж: 1891 г., с. 305; Гнедич, № 496, 496 (1) і 955. Огляд паралелей у інших народів – в студії Жданова, Песни о князе Михаиле. – «Живая старина», 1890 г., № 1, с. 19-27.

Місце запису: с.Скулин Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 282 – 284.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 102 – 103.