Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Довідник / Якубський Борис Володимирович

Якубський Борис Володимирович

Якубський Борис Володимирович (15 (27) вересня 1889, м-ко Іллінці, нині Вінницької обл. — 28 грудня 1944, Київ) – український літературознавець.

Фото Б.Якубського

Фрагмент групового фото 1923 р.:
П.Филипович, Б.Якубський, С.Футорянський

Народився він у родині службовців. В 1899 – 1908 рр. навчався в Уманській гімназії. В 1908 – 1914 рр. він навчався на словесному відділенні історично-філологічного факультету Київського університету. В 1915 р. він був покликаний до армії, закінчив піхотне училище в чині прапорщика. Після цього до березня 1918 р. майже безперервно перебував на фронті, дослужився до поручика, мав 4 бойових нагороди. Є відомості, що в 1905 – 1919 рр. він належав до Російської соціал-демократичної робітничої партії, але це питання вимагає подальшого дослідження.

У 1918 – 1921 рр. він викладав українську та російську літературу у школах м.Києва. З березня 1921 до травня 1941 р. безперервно працював у Київському університеті (інституті народної освіти): 1921 – 22 рр. – секретар правління університету, 1922 – 27 рр. – проректор по навчальній та адміністративній частині, пізніше – викладач. В 1932 – 34 рр. – декан філологічного факультету, в 1933 – 41 рр. – завідувач кафедри російської літератури.

За спогадами Г.Костюка з 1925 – 29 рр. Якубський викладав курси української літератури пореволюційної доби, новітньої російської літератури та теорії й методології літератури. В цей же час він викладав у Вищому музично-драматичному інституті ім. Лисенка та Центральній студії мистецтва в Києві.

В тих же роках Б.Якубський був співробітником кількох наукових установ: Історично-літературного товариства при ВУАН, Комісії для видавання пам’яток новітнього українського письменства ВУАН, київської Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства (в 1927 – 1930 рр.), Київської філії Інституту Тараса Шевченка.

Від 1918 року Б.Якубський був близьким до групи київських поетів-неокласиків; про це свідчать присвяти йому трьох поезій М.Зерова («Живем мы жизнью многотрудною», «Какая радость, вы поймете…» з циклу «Барышевка» – обидві 1920 р., «Арістарх» – 1923 р.), спогади Ю.Клена і Г.Костюка, плідна співпраця над виданням творів Лесі Українки.

Є повідомлення, що в 1918 – 1919 роках Б.Якубський надрукував 10 літературно-критичних заміток в журналі «Книгар». Переглянувши доступні нам числа «Книгаря» за 1918 р., ми не побачили жодного матеріалу за його підписом, хоча побачили немало рецензій М. Зерова і одну – П.Филиповича. І це питання потребує уточнення.

Мешкав він на початку 1920-х років десь на Сінному базарі (точна адреса не встановлена); пізніше в 1920-х роках мешкав у будинку, який має нині адресу . Де він мешкав у 1930-х роках (до 1943 р.) – не встановлено, невідомою залишається доля його особистої бібліотеки та архіву. У Житомирі він мешкав у будинку по вул. Кашперівській, 35, який належав його дружині Софії Мар’янівні.

На 1920-і роки припадає розквіт праці Якубського як науковця та видавця. Він плідно працював як теоретик літератури та дослідник творчості Т.Шевченка. Після 1930 року потік його публікацій та видань уривається. Про життя Б.Якубського в 1930-х роках ми практично нічого не знаємо. Він не зазнав формальних репресій, але був відсунутий від літературного процесу в розквіті сил.

Під час наступу німців в 1941 р. Якубський залишився в Києві без жодних засобів до існування. Він працював у редакції пронімецької газети «Нове українське слово», яка виходила під керівництвом радянського сексота К.Штепи (грудень 1941 – вересень 1943 рр.). Тому чекісти добре знали про цей бік життя Якубського, і «визволителі» Києва (в особі НКГБ УРСР) не забули про нього: 28 червня 1944 р. було підписано постанову про арешт, і 30 червня 1944 р. його заарештувати в Житомирі, куди він виїхав перед наступом «визволителів» на Київ. Б.Якубського допитували 11 разів, і 15 вересня склали звинувачувальний акт, з якого ми довідуємось, що Якубський не був членом Комуністичної партії і раніше до суду не притягався. Апарат державної безпеки працював у поті чола, склавши справу на 134 сторінки, щоб урятувати країну від небезпечного помічника німецьких окупантів і антирадянського агітатора Якубського. Звинувачувальний акт уже направили до прокурора для передачі в суд, але…

Помер Б.В.Якубський 28 грудня 1944 р. у Лук’янівській тюрмі – як і належить герою боротьби за незалежність України, він був замордований російською окупаційною владою. Йому ледве виповнилось 55 років…

Найкращою його біографією й досі залишається протокол допиту від 12 липня 1944 року, який провів лейтенант держбезпеки з характерним прізвищем Менделевич. Кілька фотографій Бориса Якубського розшукала А.Радько – вони опубліковані в 2012 році. Ми подаємо викадровку з групового фото, зробленого в грудні 1923 р. з нагоди приїзду до Києва групи харківських письменників [Хвильовий М. Твори у 5 т. – Нью-Йорк: 1984 р., т. 2, с. 29].

Якубський і Ленін

В 1925 р. Б.Якубський переклав українською мовою вірш російського поета М.О.Клюєва «Ленін» («Є в Леніні керженський дух» – його текст подано в статті О.Пашко).

Але то нічого не допомогло:

– ані тов. Леніну – скільки його не прославляли поети, все одно він лишився в історії злочинцем;

– ані М.Клюєву – більшовики його розстріляли (в Томську в жовтні 1937 року);

– ані Б.Якубському – більшовики замордували його в київській тюрмі в 1944 р.

Висновок: «Не зовіте преподобним лютого Нерона».

Якубський і Леся Українка

Б.Якубський багато сил присвятив вивченню творчості Лесі Українки. Під його редакцією вийшли 1-й, 2-й, 6-й томи «Творів» Лесі Українки в 7 томах (К.: 1923 – 1925 рр.). Під його редакцією було надруковано «Твори» Лесі Українки в 12 томах (К.: Книгоспілка, 1927 – 1930 рр.; планувалось видання 13-го тому з листуванням Лесі Українки, однак цей том не був надрукований). Для цього видання Якубський написав вступну статтю і ще цілий ряд розвідок. Він був особисто знайомий з Оленою Пчілкою, Климентом Квіткою, Людмилою Старицькою-Черняхівською і мав від них деякі відомості про Лесю Українку.

В серпні 1943 року Б.Якубський виступив з доповіддю з нагоди 30-ї річниці смерті Лесі Українки, а потім надрукував її як статтю в «Новому українському слові». Якубський наголошував, що творчість Лесі Українки належить європейській літературі. Цей публічний виступ був для нього практично останнім і мимоволі набув характеру заповіту.

Для професійних катів із держбезпеки це стало додатковим «доказом зради» Якубського.

А для нас незаперечною є спорідненість вчинку Якубського й Антея з Лесиної драми «Оргія». Борис Якубський ціною свого життя довів, що він мав право писати про Лесю Українку, був гідним цієї честі.

Орієнтовний список творів Б.Якубського:

Яцків і його критик. – Книгар, 1919 р., № 28, с. 1903.

Форма поезій Шевченка. – «Т.Шевченко», К., ДВУ, 1921 р., с. 49 – 73.

. – К.: Слово, 1922 р. – 124 с.

Соціологічний метод у письменстві. – К.: Слово, 1923 р. – 63 с.

До долі творів Лесі Українки. – Червоний шлях, 1923 р., № 2, с. 292 – 298.

Із студій над Шевченковим стилем. – Шевченківський збірник, 1924 р., т. 1.

Українська поезія в 1923 р. – Радянська освіта, 1924 р., № 1-2.

Сім років — 1917—1924. – «Жовтневий збірник», 1924 р.

[Рецензія на книгу] Машкин А. Пути марксистской литературной критики. – Х.: Гос. изд-во Украины, 1925. – Червоний шлях, 1924 р., № 11-12, с. 292 – 299.

[Рецензія на книгу] Франко І. Смерть Каїна / Вст. ст. П.Филиповича. – [К.]: Слово, 1924.. – Червоний шлях, 1924 р., № 11-12, с. 302 – 304.

Михайль Семенко. – Червоний шлях, 1925 р., № 1-2, с. 238 – 262.

Життя молоде (Спроба літературної характеристики «Київських плужан»). – Червоний шлях, 1925 р., № 9, с. 159 – 171.

До проблеми ритму Шевченкової поезії. – «Шевченко та його доба», 1926 р., т. 2.

В.Самійленко. Вибрані твори [рец.]. – Життя й революція, 1926 р., № 11, с. 104.

До взаємин марксівської методи з старими методами літературознавства. – Життя й революція, 1927 р., № 1, с. 54 – 65.

До законів еволюції літератури. – Літературна газета, 1927 р., № 3, 21 квітня, с. 5.

До еволюції літературних жанрів. – Літературна газета, 1927 р., № 6, с. 1 – 2.

Соціологія літературних впливів. – Літературна газета, 1927 р., № 13, с. 3 – 4.

До «реабілітації» форми в мистецтві (Про одну з розв’язаних проблем літературознавства). – Життя й революція, 1927 р., № 5, с. 220 – 230.

Проблема літературної еволюції. – Життя й революція, 1927 р., № 7-8, с. 23 – 28.

Нові досягнення марксизму в літературознавстві. – Гарт, 1927 р., № 4-5, с. 84 – 96.

Українська література за десять років революції. – Гарт, 1927 р., № 6-7, с. 125 – 130.

Творчий шлях поета [Д.Загула]. – Життя й революція, 1928 р., № 7, с. 97 – 108.

Спадщина Лесі Українки. – Життя і революція, 1928 р., № 9.

До соціології Шевченкових епітетів. – «Шевченко», К., 1928 р., т. 1, с. 69 – 78.

Степан Васильченко. – Харків: 1928 р.

Культура та стиль. – Літературна газета, 1928 р., № 3, с. 5.

Леся Українка: з приводу 15-річчя смерті. – Пролетарська правда, 1928 р., № 177, с. 2.

Леся Українка: з приводу 15-річчя смерті. – Комуніст, 1928 р., № 181, с. 2.

Леся Українка. – Критика, 1928 р., № 7, с. 41 – 53.

Спадщина Лесі Українка. – Життя і революція, 1928 р., № 9, с. 121 – 132.

Поетична творчість Миколи Вороного. – Життя і революція, 1928 р., № 11.

Творча еволюція Максима Горького. – Червоний шлях, 1928 р., № 7, с. 106 – 120.

П’ятнадцять. – Червоний шлях, 1932 р., № 11-12, с. 56 – 57.

Народність у творчості Пушкіна. – «О. С. Пушкін: 1837 – 1938», К., 1938 р.

Елементи теорії літератури: поетика. – К.: 1940 р. (підручник для середніх шкіл).

Провідні лінії розвитку нової української літератури. – Нове українське слово, 1942 р., 25 січня.

Реалізм і романтизм в українській літературі. – Нове українське слово, 1942 р., 5 лютого, № 27 (42), с. 3.

Шевченко і наші часи. – Нове українське слово,

Гете і Леся Українка. – Нове українське слово, 1942 р., 5 травня, № 101, с. 3.

Все для перемоги. – Нове українське слово, 1942 р., 27 липня.

Однобічність інтелігентської праці. – Нове українське слово, 1942 р., 1 серпня.

Доля Кавказа. – Нове українське слово, 1942 р., 20 серпня.

Рік відродження. – Нове українське слово, 1942 р., 19 вересня.

Де Леся Українка мешкала в Києві. – Нове українське слово, 1943 р., № 1, с. 2.

Пристосуванці. – Нове українське слово, 1943 р., 26 лютого.

Все підпорядкувати вимогам війни. – Нове українське слово, 1943 р., 3 березня.

Англія мусить стати навколішки. – Нове українське слово, 1943 р., 15 червня (15 липня?).

Як совети готували молодих учених. – Нове українське слово, 1943 р., 3 серпня.

Гергарт Гауптман. – Нове українське слово, 1943 р., 21 (27?) серпня.

Історичне значення Лесі Українки (з нагоди 30-річчя дня смерті). – Нове українське слово, 1943 р., 29 серпня, № 203 (521).

Орієнтовний список видань, відредагованих Б.Якубським:

До багатьох з цих видань Б.Якубський написав вступні статті.

Загул Д. Поетика: підручник по теорії поезії. – К.: Спілка, 1923. – 144 с. [передмова]

Іваниця Г., Чепіга Я., Якубський Б. Шляхом життя: читанка. – К.: Книгоспілка, 1923. – 256 с.

О. Кобилянська. Новели. – [К.:] Книгоспілка, 1925 р. – 44, 228 с. [редакція, вступна стаття]

Антологія російської поезії в українських перекладах. – Харків: ДВУ, 1925 р. – 283 с.

Галицька та буковинська поезія. – Харків: 1927 р.

Леся Українка. Твори. – К.: Книгоспілка, 1927 – 1930 рр., тт. 1 – 12. [редакція, низка вступних статей]

П. Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні? – Харків: 1927 р.

П. Мирний. Лихо давнє і сьогочасне. – Книгоспілка, 1928 р.

Т.Шевченко. Повне зібрання творів в 10 томах. – К.: 1939 р., т. 1 – 8, 604 с.; т. 2 – 550 с.

В цих двох томах містяться поезії Шевченка. Б.Якубський був відповідальним редактором видання. Видання за совітським звичаєм мало ще й редакційну колегію (О.І.Білецький, М.В.Геппенер, О.Є.Корнійчук, П.Г.Тичина, М.Т.Рильський, Д.Д.Копиця, С.І.Маслов, П.М.Попов, Ф.А.Редько). Чому видання зупинилось на другому томі – невідомо. Пізніше Є.П.Кирилюк виступив з погромною критикою цього видання (Завдання радянського шевченкознавства у підготовці до 150-річчя від дня народження великого поета. – «Збірник 8-ї наукової шевченківської конференції», К., 1960 р., с. 12 – 17).

Література

Клен Ю. Спогади про неокласиків. – У кн.: Клен Ю. Твори, Торонто, 1969 р., т. 3, с. 107 – 192.

Костюк Г. Зустрічі і прощання. – К.: Смолоскип, 2008 р., т. 1, с. 159 – 164.

Якубський Борис. – Довідка у .

Білокінь С. [], 2006 р.

Радько А. В. .

Радько А. . – Слово і час, 2008 р., № 11, с. 66 – 80 [слідча справа 1944 р. з архіву СБУ].

Радько А. – дослідника й видавця Лесі Українки. – Леся Українка і сучасність, 2010 р., т. 6, с. 513 – 526.

Пашко О. В. . – Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010 р., № 18 (205), с. 59 – 65.

Б.В.Якубський. Творчий шлях Лесі Українки. Біографічні матеріали / упорядкування А. В. Радько. – Луцьк: 2012 р. – 471 с.

М.Ж., 18 – 24 березня 2013 р.

Додаткові статті

Антоніна Радько Борис Якубський (2010 р.)

Борис Якубський Творчий шлях Лесі Українки (1927 р.)

Борис Якубський Лірика Лесі Українки на тлі еволюції форм української поезії (1927 р.)

Борис Якубський Подорож до моря (1927 р.)

Борис Якубський Давня казка (1927 р.)

Борис Якубський Триптих (1927 р.)

Борис Якубський Поема надмірного індивідуалізму (1927 р.)

Борис Якубський Осіння казка (1927 р.)

Борис Якубський Невеликий діалог про неволю (1927 р.)

Борис Якубський Айша та Мохаммед (1930 р.)

Борис Якубський Йоганна, жінка Хусова (1927 р.)

Борис Якубський Адвокат Мартіан (1930 р.)

Борис Якубський Оргія (1930 р.)

Борис Якубський Леся Українка як літературний критик (1930 р.)

Перелік статей на Я

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4507

Модифіковано : 18.07.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.