Письмо

Леся Українка

Фінікійці казали, що їх навчив письма бог Тааут, се дуже нагадує легенду єгипетську про Тота, що видумав письмо і всі науки людські, та може то й була єгипетська легенда, перероблена по фінікійському, так само як і письмо фінікійське було перероблено я єгипетського ієратичного письма. Фінікійці тільки вибрали з того письма небагато найпотрібніших знаків (всього 22) і зробили їх простіше, одкинувши всякі символічні та ідеографичні знаки, а затримавши самі фонетичні. Так перероблене, фінікійське письмо розширилось по різних народах, де його кожний на свій лад переробив. Купці фінікійські занесли своє письмо в Грецію та Палестину, отже самаритянський, гебрейський та грецький альфабети всі пішли від фінікійського. Від грецького пішов латинський та слов’янський.

Фінікійці, хоч і видумали нове письмо, однак писали дуже мало, окрім торгових записів, літератури від них не зосталося, коли не лічити скількох малозначних написів могильних. Найдовший напис, який знайдено, вибитий на саркофагу царя сідонського Єшмуназара, саркофаг сам роботи єгипетської і відноситься до VI в. до Р. X., але напис на ньому фінікійський поверх збитого давнішого єгипетського; по літерах кривих та негарних видно, що писав їх хтось незвиклий писати на каменю. В самому змісті напису нема нічого величного і філософського, як, напр., на написах могильних єгипетських. Фінікійці не оригінальні в своїх написах, то наслідують єгиптян, то греків, так само як і в хисті. Знайдено, правда, скілька ідолів та інших речей, що уважаються належними до оригінального фінікійського стилю, такі, напр., ідоли Ваала. Мелькарта та Астарот, знайдені в Сардінії. Всі вони дуже грубої роботи і без жодної краси.