«Хотіла б я піснею стати…»

Леся Українка

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніші, ніж зорі яснії,

Гучніші, ніж море гучне.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 119.

Ця поезія вперше була надрукована в журн. «Зоря», 1894, № 2, стор. 35 – 36. Дата спільна для всього циклу – 1893 – 1894.

Здається цей вірш є вільною трансформацією вірша Г.Гейне «Ich wollt’, meine Schmerzen ergössen» (Книга пісень, № 61).