«Стояла я і слухала весну…»

Леся Українка

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 118.

Поезію вперше надруковано у циклі «Мелодії» (збірка «Думи і мрії»). Дата спільна для всього циклу – 1893 – 1894. Зберігся чистовий автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 677, а також ранній автограф (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 84).