«Стояла я і слухала весну…»
Леся Українка
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 118.
Поезію вперше надруковано у циклі «Мелодії» (збірка «Думи і мрії»). Дата спільна для всього циклу – 1893 – 1894. Зберігся чистовий автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 677, а також ранній автограф (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 84).
Стежки
Мелодії
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Думи і мрії
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
