«Нічка тиха і темна була»

Леся Українка

Нічка тиха і темна була.

Я стояла, мій друже, з тобою;

Я дивилась на тебе з журбою,

Нічка тиха і темна була…

Вітер сумно зітхав у саду.

Ти співав, я мовчазна сиділа,

Пісня в серці у мене бриніла;

Вітер сумно зітхав у саду…

Спалахнула далека зірниця.

Ох, яка мене туга взяла!

Серце гострим ножем пройняла.

Спалахнула далека зірниця…

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 117.

Поезію вперше надруковано у циклі «Мелодії» (збірка «Думи і мрії»). Дата спільна для всього циклу – 1893 – 1894. Зберігся чистовий автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 677, а також ранні автографи (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 77, під назвою «Нічна мелодія», і Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 701, під назвою «Nocturne»).