Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Сон літньої ночі

Леся Українка

Варіанти тексту

Присвячується М.Ставиському

Сон літньої ночі колись мені снився,

Коротка та літняя нічка була,

І сон був короткий, – він хутко змінився

І зник, як на сході зоря розсвіла.

Чудовая мрія, розкішна та ясна,

Кохано в ту ніч обгорнула мене,

Приснилась мені люба доля прекрасна,

Приснилось невидане щастя дивне.

Була я щаслива, безмірно щаслива;

Приснилось мені… та того не списать!

Де в світі є мова така чарівлива,

Щоб справжнєє щастя могла розказать?

Та сон був короткий. Ранесенько-рано

Вже зникла рожевая мрія моя, –

Туди полинула, де грала кохано

Злотисто-рожева світова зоря.

Поглянула я, що вже нічка зникала, –

І душу мою обгорнула печаль;

І тихо-тихесенько я промовляла:

«Сон літньої ночі! мені тебе жаль!..»

Багато ночей з того часу минуло

Осінніх, зимових, знов літні пройшли,

Та щастя того, що колись промайнуло,

Ті ночі побачить мені не дали.

Я щастя не маю і в мріях не бачу,

Бо іншії мрії у серці ношу;

Коли я часами журюся і плачу, –

Я щастя у долі тоді не прошу.

Для інших і доля, і щастя хай буде,

Собі я бажаю не сну, а життя, –

Хто зо сну прокинувсь, хай щастя забуде,

Йому вже до щастя нема вороття!

[1892]


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 78.

Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 35 – 36.

Автографи – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 72 – 74, та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 747, стор. 20 – 21. У автографі № 747 закреслено шосту строфу (щоб її побачити, клацніть кнопку «Першодрук»).

Датується 1892 р. за раннім автографом.

Подається за збіркою «На крилах пісень», К., 1904, стор. 33 – 34.

Присвяти у виданні 1975 р. нема (чи не тому, що М.Славинський загинув у чекістській катівні в 1945 р.?). Я відновлюю її згідно видання 1893 р. і вказівки М.Мороза (Літопис життя та творчості Лесі Українки. – Київ : 1992 р., с. 100).