Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

У путь

Леся Українка

Хвилини йдуть,

Пора у путь!

Прощай, рідний краю!

Вже хутко я піду.

Тут долі не маю, –

На чужині знайду.

Шукатиму долі

В далекій стороні!

Вперед! прагну волі,

У світ пора мені!

Бо літа не ждуть…

Пора мені в путь!

Прощай, товариство, родино-рідна!

Прощай, моя люба дружино смутна!

Я, може, навіки іду в чужий край…

Прощай, – добрим словом мене спогадай!

Я йду, тверда звага

Веде мене на шлях,

У серці одвага,

Хоч сльози на очах…

В далекій чужині

Я сил наберусь

Служити країні

Або – не вернусь…

Я все покидаю: садочки рясні,

І темні діброви, і ниви ясні,

З собою несу я лиш рідні пісні.

Пора у путь,

Хвилини йдуть!

Шумлять на прощання

Зеленії луги,

Летять розставання

Хвилини дорогі!..

Хоч тяжко країну

Рідную покидать,

Я йду на чужину,

Я мушу поспішать.

Далекая путь,

Хвилини не ждуть !


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 89 – 90.

Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 44 – 45.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 747, стор. 60 – 61.

Написано перед 18 (30) січня 1891 р. Підстави…

Подається за збіркою «На крилах пісень», К., 1904, стор. 14 – 15.