4.06.1898 р. До батька
| Ялта | Ялта, 22/V 1898 |
Любий папа!
Я вже писала мамі і Лілі про свій виїзд, тепер коротко напишу тобі, як діло стоїть. Виїду я звідси 28-го мая (в четверг) пароходом в Одесу. Там пробуду до 5-го іюня, раніше рушити далі не можу. Було б добре, коли б хто приїхав за мною в Одесу, д-р Дерижанов каже, що се непремінно треба. Пароходом можу їхати сама, бо там нема ні пересадок, ні тряски, ні заважання вночі: пароход і відходить, і приходить ранком, т[о] є[сть] в час, для мене не опасний. А вже з Одеси в Гадяч путь не така проста.
В Колодяжне я все-таки не одважусь їхати, хоч, може, се і неосновательно, на твою думку. Скажу тільки, що всі мої хірурги не хвалили Полісся для життя людей з туберкульозом хоч би й такої форми, як у мене. До того ж і Дериж[анов] каже, що зовсім без купання (не в смислі ванн, а в смислі плавання) літо проводити мені не годиться. Він мені казав, що добре було б покупатись ще літо в морі, але в самій Ялті купання погане і літом порох та задуха, а загородні митарства мені обридли, не хочеться знов іти на циганське життя, розбалували мене Дерижанови.
Поїду таки в Гадяч, а як би там справді було жити невигідно, то ніколи не пізно і в Колодяжне приїхати. Тобі зо мною не трудно, я думаю, побачитись у Гадячі: їздив же ти туди торік. Я думала, що мама їде в Гадяч не тільки ради мене, інакше не тривожила б її листами про свій виїзд. Прости за лаконізм, – спішуся. Цілую міцно тебе, маму і гусів.
Твоя Леся
Гроші на виїзд у мене єсть, а якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 50 – 51.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 240 – 241.
Подається за автографом (ф. 2, № 118).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 441 – 442. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Я вже писала мамі і Лілі – листи не збереглися.