19.01.1902 р. До М. I. Павлика
| Сан-Ремо | 19.І 1902 |
Шановний друже!
Бажаю Вам нової сили в Новому році (не то що бажаю, а сподіваюсь, бажати я завжди боюся). З С. мала я тільки маленьку картку і з неї я не дуже мудра – нічого в ній нема. З К[иєва] теж нічого особливого, так собі всякі приватні справи, без ширшого інтересу. Мій побратим, певне, може Вам більше розказати про К[иїв], ніж я. Простіть, що запізнилась відповісти: була мені пригода, впала я на гладкій дорозі, вдарила ногу (оперовану) і три дні пролежала в прикрому настрої. Тепер уже цілком здорова, небезпечності нема. Взагалі я поправилась дуже, навіть рідко кашляю, не щодня.
Бувайте здорові.
Л. У.
P. S. Гадаю, що в К[иїв] Вам не слід їхати, надто тепер, – кому треба, нехай до Вас приїде або пришле. Привіт Вашій мамі.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 315.
Лист вперше надруковано у книзі: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 591, з копії в рукописному відділі бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Подається за автографом (ф. 101, № 363).
З С. мала я тільки маленьку картку – О.Косач-Кривинюк вважала, що це С. – Сирець (нині в складі Києва), де жила Л. М. Драгоманова; у виданні 1978 р. оце С. розкрито як Софія, де жила Л. М. Драгоманова-Шишманова.
Мій побратим – очевидно, М. В. Кривинюк.