23.10.1912 р. До сестри Ольги
| Кутаїсі | 10.Х |
Люба Лілеєнько!
Сьогодні я одержала 380 р. від тебе і 200 від мами. Зважила їхати (коли і як, вже написала мамі). В Одесі буду як не 16, то 23 сього місяця, а виїду звідти 19-го або 26. Може, ти встигнеш мені туди написати на адресу Ком[арових] про те, що я питала. Може, мені Люба що порадить. А ні, то вже якось буде. Коли Оксана має посилати мені гроші, то нехай або на Кльонине ймення посилає, або пожде моєї єгипетської адреси. Але як уже послала сюди на моє ймення, то не біда – я лишу Кльоні довіреність. З Єгипту відповіді ще не маю, але не біда, в Гелуані вже не пропаду і постараюсь не дати себе обдерти. Спасибі ще раз за твою поміч. Дорі і Микосеві я хутко напишу. Поцілуй дядину. Страх мені шкода Шишманових! Міцно цілую тебе, Михалів і всіх рідних.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 415.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 425). Рік встановлено за змістом.
Люба – дочка M. Ф. Комарова.
Шкода Шишманових – В зв’язку з війною в Болгарії Іван та Дмитро Шишманови були мобілізовані до війська.