Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Листи Лесі Українки / 1912 р. / 2 – 3.05.1912 р. До матері

До матері

19 – 20 квітня (2 – 3 травня ) 1912 р. Кутаїсі 19/IV 1912

Люба мамочко!

Сподіваюсь, що ти вже досі вернулася з своїх мандрівок і лист сей не буде лежати, тебе ждучи. Я думаю, що мій великий лист до Лілі прийшов до неї саме тоді, як ти була там, і вона, певне, пояснила тобі, як слід оцінювати всі ті дані, що я їй списала. Тепер мені начебто ліпше, головно тим, що кров перестала так часто виділятись, та й остатніх кілька день t° нормальніша, а то вже була дуже часто 37,5, чого, наприклад, торік так хронічно не бувало. І так взагалі почуваюся міцніше, навіть збираюсь (правда, ще тільки збираюсь) дещо трошки робити.

Сірий заводить переговори про видання II т[ому] моїх творів, так от думаю дещо переглянути, щоб зложити книжку, але заважає мені, що хтось зачитав (навіть і тут се трапилось!) київське видання «На крилах пісень», а без нього я ніяк не можу пригадати, що є в мене inédit з дрібних віршів. Будь ласка, пришли мені один примірник «На крилах пісень», та й я буду вдячна, коли пришлеш скоріше, бо й так через сі простори справа ся навряд чи хутко йтиме. Не скажу, щоб із Сірим було дуже приємно мати діла, особливо зв’язані з грошовими рахунками, – поки доправишся тих грошей, то сам себе зненавидиш. Але се вже чомусь скрізь так ведеться, що до тих літературних заробітків ставляться «роботодавці», як до прошеного хліба, – се вже якесь прокляття нашої професії. Ну та що ж, либонь, і великий Гомер був просто жебраком в очах тих, що його слухали і вділяли йому шматки м’яса від свого столу за пісні…

Нарешті я одержала 3 книжки «Літературно-наукового вісника» і вже маю кінець «Руфіна і Прісцілли» та «Лісову пісню». Розуміється, «огорчили» мене помилки – цілі стрічки пропущені! От іще друге прокляття, але вже, здається, не професіональне, а національне, бо у людей уже се вважається не фатумом, а просто скандалом, а по-нашому, то й тут «доля» винна. Ет, з того всього я роблюся «гдирою», правда? В сьому настрої трохи винна й погода – після чудової провесни препогана мокра весна настала, ще з великодня «заколодило», та з того часу ледве чи 5 день сухих було. Оце робить Кльоня заходи, щоб з Кавказу перевестись, та ще нічого виразного нема, а нам вже не терпиться.

Спасибі за вірші Жука; якби він більше попрацював над ними, то були б зовсім гарні, а так поезії чимало, але артизму часом бракує.

Будь здорова, люба мамочко, міцно-міцно тебе цілую. Михайла Васильовича і інших родичів вітаю.

Твоя Леся

20/IV

Тільки що одержала листа твого від 14-го. Поздоровляю Доруню і нового швагра, щиро бажаю щастя і вірю в сповнення сього бажання – вони добрана пара!


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 391 – 392.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 617 – 618.

Подається за автографом (ф. 2, №. 248).

Про видання II т[ому] моїх творів – Цей том не вийшов.

Гдира – людина, що до всього прискіпується.

Жук Михайло Іванович (1883 – 1964) – український художник і письменник (автор оповідань, віршів), знайомий Лесі Українки. 1912 p. y Чернігові видав збірку «Співи землі».

Гомер – легендарний давньогрецький поет, з ім’ям якого пов’язано створення епічних поем «Іліада» та «Одіссея».

Нового швагера – Тобто Юрія Григоровича Борисова, з яким 22 квітня (5 травня) 1912 р. одружилась наймолодша сестра Лесі Українки Ісидора.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 806

Модифіковано : 3.06.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.