Історія і релігія жидів

Моріс Верн

Переклад Лесі Українки

Ми приймаємо у сій статті ось які розділи: 1) період мітичний; 2) період давніх царств жидівських; 3) період від полону до зруйнування Єрусалима Тітом; 4) релігія до полону; 5) релігійні встанови жидівські.

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. Луцьк: 2021 р., т. 8, с. 525 563 (текст); с. 1041 1048 (примітки). Текст підготувала Людмила Бондарук. При підготовці нашого е-перевидання мову статті наближено до сучасної української мови, також виправлено неймовірну масу друкарських помилок, як часто до невпізнання псують глузд написаного у виданні 2021 року.]

Вперше опубліковано у журналі «Життя і слово». 1895. Т. 4. Кн. 1. С. 68 80; Кн. 5. С. 202 216. Автограф невідомий. Подано за першопублікацією.

У журналі «Життя і слово» зазначено: «Переклад Л. У.». Датується 1895 роком за першодруком.

Після статті «Історія і релігія жидів» Леся Українка вже нічого не переклала з праць Моріса Верна чи інших біблеїстів. У одному томі журналу «Життя і слово», де було видано переклад статті, було також опубліковано і некролог Михайла Драгоманова (помер 20 червня (2 липня) 1895 року у Софії), котрий і мотивував свою племінницю на переклади статей Верна. У некролозі писали:

«Українська наука і література понесла велику страту через смерть М. П. Драгоманова. Не стало знаменитого фольклориста і історика, найтверезішого критика, першорядного публіциста, невтомного борця за самостійний, широкий розвиток русько-українського письменства і всього духовного життя» (Михайло Петрович Драгоманов. Життя і слово. 1895. Т. 4. Кн. 4. С. 160).

Теми єврейської історії широко висвітлені у творах Лесі Українки (драмах «Вавилонський полон», «На полі крові», «В дому роботи в країні неволі» тощо, поемі «На руїнах», а також у поезіях «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», «Ізраїль в Єгипті», «Де тії струни, де голос потужний», «Пророк» та інших).