Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

1 пол. 04.1897 р. До М. В. Кривинюка

1 пол. квітня 1897 р. Київ

Підкладіть щось під сей папір.

Шановний і дорогий товаришу!

Давно хочеться мені написати Вам, та не пишу через те, через що і віршів не друкую у нас, у ріднім краю. Може, потім частіше писатиму, коли Вам сей лист сподобається. Може, Ви й не хтіли, але мені було дозволено прочитати Ваші остатні два листи, і так мені захотілось — посидіти замість Вас! Далебі, я здається для сього ліпше створена, ніж Ви, та й привикла «постепенно». Мене вже хутко Сапєжко випустить: тижнів через 3, от якраз, може, і Ви вийдете до того часу. Ми ж з Вами сливе разом попали в покуту — разом годилось би й вийти.

Так чи інакше, а я не виїду звідси, не побачивши Вас. Боюсь, що й так утовщаю пакет, а то б послала Вам ті вірші, що вже давно написала Вам. Мені нема чого й рівнятись до справжніх заключенных, та все таки мені здається, що я можу розуміти Ваш стан, надто при помочі своєї досить буйної фантазії — мене Бог не обідив нею! Ну, і все таки хотіла б посидіти замість Вас. Пишіть і переказуйте нам про все, що Вам потрібно, ми всі будем раді зробить для Вас, що тільки можем. Коли ж ми досі ніхто не писали до Вас, то, вірте, не страха ради, — чого мають боятися люди, що добре тямлять, на якій «волі» вони живуть? Ну «економія місця» вимагає кінчати. Бувайте здорові і — не смію казати, не сумуйте — а будьте самим собою, т. є. одважним і витривалим. До побачення.

Леся Укр.


Примітки

Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 380 – 381.

Вперше надруковано у книзі О.Косач-Кривинюк, з архіву М. В. Кривинюка.

Підкладіть щось під сей папір – Написано листа на дуже тоненькому — для секретної передачі в тюрму — папері дуже блідо простим олівцем, тому Леся думала, що краще буде читати, коли підкласти щось. [Примітка О.Косач-Кривинюк]

послала Вам ті вірші, що вже давно написала Вамвірш Лесі Українки «До товариша», присвячений М. В. Кривинюку, написано 19 січня 1897 р., десь за три місяці до цього листа.