7.10.1904 р. До сестри Ольги
| Київ |
Лілеєнько любая!
Напишу одкритку, бо знов що-не-будь не дасть написати листа, – знаєш сю київську толкучку. Спасибі за карточки, а то я вже починала турбуватись, чи не сталося тобі чого прикрого, що мовчиш. Рада я за твої удачі в екзаменах.
Оксана виїхала позавчора, і папа з нею, пробудуть у Запрудді днів 3, далі Оксана поїде далі (за границю), а папа ще побуде днів з 10 у Колодяжному, а може, й довше – його начальство виїхало на місяць, то він користає з того для устройства своїх діл. Прийдеться мені з виїздом на Кавказ пождати папу, і вже очевидно, що раніше як між 5 – 10 окт[ября] не виїду. Не дуже се добре, та що ж поробиш? А виїхати, як ти радила, в початку сент[ября] я вже ніяк не могла. Я таки вспіла простудитись і оце з тиждень просиділа в хаті з нежитом і сильним кашлем. Сьогодні вже маюся добре і зважуюсь скористати з проблиску сонця – піду проходжуся. Та й справи є.
Цілую тебе, Giglio d’oro. Привіт Валентинам.
Твоя Леся
Мама, Микось і Дора здорові, вітають тебе.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 113 – 114.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 350).
Запруддя – село тепер Камінь-Каширського району Волинської області.