23.10.1904 р. До сестри Ольги
| Київ | 10.X 1904 |
Лілеєнько любая!
Постановила я собі відповідати на кожний твій лист зараз же хоч двома словами, от починаючи з сього моменту (я тільки що прочитала твою картку), – може, так буде, нарешті, добре.
Папа вже вернувся. Я хочу виїхати позавтрьому, 12.Х, коли, звісно, що несподіване не затримає; всі мої діла будуть влагоджені до позавтрього. В Одесі пробуду недовго, бо й так вже спізнилась, певне, 16 – 17 виїду на море (в один з сих днів іде скорий пароход), а 20 – 21 буду в Тифлісі. З дороги й з Тифліса писатиму тобі. Мама хоче, виправивши мене, поїхати на кілька днів у Гадяч на ярмарок «на Параски» (15.Х). До ярмарку Марія обіцяла дошити сорочку Кр[ивинюку], коли не збреше! Коли сорочка скінчена, то мама її забере, а ти напишеш, чи тобі прислати, чи дати пошити, чи як.
Наші всі здорові. Од Валентин ми вже не вимагаєм листів, бо знаєм, що їм не до солі, потім же мусять надолужити. Цілую тебе міцно.
Твоя Леся
Оксана часто пише, їй ведеться добре, здається.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 117 – 118.
Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 352).
Марія – мабуть, сестра М. В. Кривинюка.