25

Генріх Гейне

Переклад Лесі Українки

Тридцять три старії жінки,

Всі повбирані в червоні

Капюшони давніх басків,

Біля царини стояли.

І одна з них, мов Дебора,

Танцювала з тамбурином

І Ласкаро вихваляла,

Що забив ведмедя злого.

Четверо людей здорових

Несли вбитого ведмедя

Тріумфально; він на кріслі

Був посаджений, мов хворий.

А за ним, неначе родич

Мерлого, ішов Ласкаро,

А Урака всіх вітала,

Хоть збентеженая дуже.

Річ держав помічник мера,

Перед ратушею ставши,

Як проходив гурт повз нього,

Наказав він там чимало:

Так, наприклад, о розвитку

Мореходства, теж о пресі,

О питанні буряковім,

О партійній лютій гідрі;

Спогадавши всі заслуги

Короля Луї-Філіппа,

Річ звернув він на ведмедя

Й на одважного Ласкаро.

«Ти, Ласкаро! – крикнув речник,

І при тому піт обтер він

Геть з чола трибарвним шарфом, –

Ти, Ласкаро! ти, Ласкаро!

Ти французів і іспанців

Визволив від Атта Троля, –

Ти, обох країн герою,

Лафайєте піренейський!»

Як же вислухав Ласкаро

Ту хвалу офіціальну,

Злегка він всміхнувся радо

І від втіхи зчервонівся,

Річ уривчасту він зняв,

Заплітаючись у мові,

Склав він дяку невиразну

За велику честь, велику!

З дивом кожний тут поглянув

На нечуваний сей вчинок,

Таємничо і тривожно

Всі баби зашепотіли:

«Глянь, Ласкаро засміявся!

Глянь, Ласкаро зчервонівся!

Глянь, Ласкаро обізвався!

Він, сей мертвий син відьомський!..»

Того ж дня таки обдерли

Атта Троля й продавали

З нього шкуру. За сто франків

Сторгував її кушнір,

Виробив її напрочуд,

Дав червоную лямівку,

І продав її він знову

За подвійну ціну іншим.

З третіх рук її Жюльєтта

Здобула і положила

В себе в спальні у Парижі

Перед ліжком, наче килим.

О, як часто я босоніж

Уночі стояв на темнім

Покритті земнім героя,

Чорній шкурі з Атта Троля!

І тоді в глибокім смутку

Шіллера слова я думав:

«Хто повік не вмре у пісні,

Той в житті загинуть мусить!»

Примітки

Луї-Філіп – французький король у 1830 – 1848 рр., захищав інтереси фінансової і промислової буржуазії. Скинутий з престолу лютневою революцією 1848 р., він втік до Англії.

Лафайєт (1757 – 1834) – французький політичний діяч, генерал.