Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

12 – 16.06.1906 р. До О. Ю. Кобилянської

Зелений Гай 30/V 1905, Гадяч, Полтавск[ой] губ[ернии], хут[ор] Зеленый Гай

Хтось дуже любий, що написав до когось у Київ, а хтось дурний, що не написав до когось, виїжджаючи з Києва. Правда, що перед виїздом клопотався, бігаючи по справах та вкладаючись, а в дорогу забув узяти з собою картку, та й так воно якось пішло по-дурному. Але чийсь лист із Києва комусь сюди зараз переслано, бо там мають чиюсь адресу і все комусь сюди пересилають. До п. Науменка хтось напише і думає, що справа з «Землею» може влагодитись, хоча, звісно, того наперед сказати не можна.

Хтось білий радий, що хтось чорненький не гнівається на нього, що хтось не міг приїхати тепер. Може, справді восени воно ще й краще буде. Комусь тільки прикро, що п. Стоцька не хоче з когось нічого брати, бо все-таки то буде когось стісняти, але хтось надіється, що якось те питання влагодить. Хтось думає, що, може, зміг би так помогти комусь у хатній роботі, що хтось міг би і новелку свою написати за чийогось пробування в Чернівцях, і дуже б то було комусь мило. Може, і буде так, бо нехай хтось чорненький не думає, що хтось білий вже такий «до нічого», що його самого все тільки глядіти треба, а він тільки розмовляти вміє. Хтось часом так уміє до роботи взятись, що тільки «го-го!» (але то як треба, а взагалі то хтось таки лінюх, нема що). Прошу сказати св. Анні, що хтось був би дуже щасливий, якби міг їй хоч щось трошки помагати, як приїде, аби тільки св. Анна на те позволила.

Хтось дивується, чого «Листи з Буковини» так дуже обурили черновецьке товариство. Може, хтось їх неуважно читав, але хтось не пам’ятає, щоб там було щось таке вже «подле». Запевне, се завжди фальшиве становище, коли чоловік особисто зобов’язаний перед тими, чиєї політики принципіально похваляти не може, і треба дуже багато такту, щоб вийти почесно з такого становища, бувши публіцистом, а п. Маковей таки не відзначається тактом. Але ж і замовчувати йому те, в чому він не годиться з провідниками політики буковинських русинів, теж, либонь, було трудно, бо тепер такий час, що не раз і син проти батька мусить повстати, хоч і як то тяжко для обох. Хтось знає, що хтось до п[ана] Маковея ніколи особливої симпатії не мав, і тому може хтось повірити в чиюсь безсторонність. Але хтось бачив не один приклад такого «бойкоту», який тепер впав на п. Маковея з боку черновецького товариства, і здебільшого такий бойкот таки не був до кінця справедливий, бо і в ньому здебільшого мали перевагу особисті урази, симпатії й антипатії, а не чисті принципи. Виступи п. Маковея на політичному грунті – то цілком що іншого, ніж його виступи супроти когось, «при пиві», за які вже справді нема ніякого оправдання, бо то не тільки подло, а ще й, як кажуть росіяни, «пошло» (platt, gemein), то вже є «вина проти духа святого». Зрештою, повторяю, що «дописів з Буковини» я не читала уважно, бо мені здалось, що там для мене мало інтересного і нового.

3/VI. Хтось не кінчив листа, бо раптом узявся до писання давно початої поеми драматичної з часів французької революції: трапився такий настрій, то треба було його використати, поки не втік. Хтось поему викінчив, а тепер спішиться скінчити листи, бо зараз сам їде до міста з Лілею фотографувати маленьке ліленятко (йому тепер ½ року скінчилось). Хтось когось любить і цілує.

Хтось просить поцілувати св. Анну і всю чиюсь родину.

Хтось


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 164 – 166.

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. 3, с. 306.

Подається за автографом (ф. 14, № 917).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 776 – 777. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема, і рік поправлено.

Лист датовано 1905 роком. Проте Михайло Михайлович Кривинюк, який згадується тут, народився 18 грудня 1905. На цій підставі уточнюємо дату написання листа: 16 червня 1906 р.

Справа з «Землею» – свою повість «Земля» О. Кобилянська хотіла надрукувати в «Киевской старине», але цей замір не пощастило здійснити.

Стоцька – дружина С. О. Смаль-Стоцького. Родина Стоцьких пропонувала Лесі Українці під час приїзду до Чернівців зупинитись у них на квартирі.

«Листи з Буковини» – стаття О. Маковея, надрукована в газеті «Громадська думка», 1906, лютий, № 26.

«Громадська думка» – щоденна газета, яка почала видаватися в Києві 31 грудня 1905 р. замість запланованої газети «Громадське слово», забороненої Цензурним комітетом ще до появи першого номера.

Поеми драматичної з часів французької революції – йдеться про «Три хвилини» (надруковано в журналі «Нова громада», 1906, кн. 10, с. 4 – 20).

Ліленятко – син Ольги Косач-Кривинюк Михайло, народився 18 (5) грудня 1905 р.